Ряд Кров'яні споровики

Дуже небезпечними паразитами є кров'яні споровики, серед яких малярійні плазмодії (4 види) спричинюють тяжке захворювання людини - малярію. Життєвий цикл плазмодію відбувається у двох стадіях (безстатевій і статевій) із зміною хазяїв (Мал. 16). В організмі людини (проміжний хазяїн) відбувається безстатеве розмноження, а в самки комара з роду анофелес (основний хазяїн) - статевий процес. При укусі людини комаром, зараженим паразитом, разом із слиною у кров потрапляють спорозоїти плазмодію. Вони проникають в еритроцити, де живляться, ростуть, розмножуються способом шизогонії, внаслідок чого утворюються еритроцитарні мерозоїти. Уражені еритроцити руйнуються, спричинюючи вихід мерозоїтів у кров'яне русло. При цьому до плазми крові потрапляє чорна речовина — меланін та отруйні продукти обміну речовин паразита, що й спричиняє приступ малярії. Із плазми мерозоїти знову проникають в еритроцити, і процес шизогонії циклічно повторюється.

На певному етапі розвитку мерозоїти перетворюються на мікро- і макрогаметоцити, з яких у кишках комара, що насмоктався крові хворої людини, розвиваються статеві клітини - макро- і мікрогамети. Вони копулюють і дають початок рухливій зиготі (оокінеті), що перетворюється на зовнішній поверхні шлунка комара в ооцисту. У ній розвивається кілька тисяч спорозоїтів, що проникають до слинних залоз комара і під час укусу передаються людині.

На спорогонію вирішальний вплив має температура навколишнього середовища. При температурі нижчій від 16 °С спорогонія не відбувається; при 17-18 °С - цикл розвитку в тілі комара триває 3 тижні; при 25-27 °С - тиждень. Висока температура значно прискорює спорогонію, зумовлює утворення великої кількості цист, а також спричинює частіший напад комарів на людину.

Живлячись здебільшого мікроорганізмами та органічними рештка­ми, найпростіші включають їх у загальний процес кругообігу речовин у біосфері. Самі ж вони є кормом для коловерток, нижчих ракоподібних, молюсків, мальків та молоді риб. Помітна їх роль у самоочищенні водойм: поїдаючи бактерій, найпростіші тим самим регулюють їх чисельність. Процеси ґрунтоутворення також здійснюються за участю найпростіших. Доведено, що найпростіші не тільки живляться бактеріальною ґрунтовою флорою, але й виділяють речовини, що стимулюють розмноження бактерій, особливо азотфіксуючих. Так вони сприяють підвищенню родючості грунту. Із скелетів найпростіших, що населяли моря в минулі геологічні епохи, утворилися осадові породи. Останнім часом доведено, що певні види форамініфер відповідають нафтоносним шарам. Цим користуються геологи, розшукуючи нафту.

Питання для самоконтролю

1.Які риси подібності та відмінності у рослин і тварин?

2.На які типи і класи поділяються одноклітинні?

3.В чому полягає особливість тварин підцарства Одноклітинні?

4. Які особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної?

5. Як пристосовуються до умов існування представники класу Корененіжок?

6. В чому особливість будови живлення та розмноження евглени?

7. Яких ви знаєте представників паразитичних та вільно існуючих джгутикових?

8. В чому полягають особливості будови та розмноження інфузорії?

9. Яких інших представників інфузорій ви знаєте?

10. Яку роль відіграють одноклітинні в природі?