СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ

Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами колективу залежать від уміння спілкуватися.

Спілкування– це процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування. Тобто, спілкування– це «цілеспрямований,соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової творчої діяльності, який реалізується переважно за допомогою вербальних засобів». Спілкування спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Завдяки спілкуванню відбувається навчання та виховання людини, засвоєння нею різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій та звичаїв. Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне або ділове спілкування, яке відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом. Спирається воно на загальні норми, проте часто має індивідуальний характер і виявляється в конкретних способах спілкування залежно від комунікативних ситуацій.

Спілкування іноді ототожнюють з комунікацією, одначе це не синоніми і їх варто розрізнювати. В сучасній лінгвістиці існує понад 100 дефініцій комунікації, що зумовлені різноманітністю її способів, специфікою мети передачі та способом адресованості інформації. Комунікація – це цілеспрямований обмін в різноманітних процесах спілкування. Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності, акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру. Поняття комунікації ширше за поняття спілкування.