Розподіл 131I і 137 Cs в різних районах земної кулі після аварії на ЧАЕС

Тимчасові допустимі рівні вмісту ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в харчових продуктах і питній воді, установлені після аварії на Чорнобильській АЕС (1991р.)

Граничні допустимі дози опромінення, схвалені комісією ядерного регулювання США (мЗв/рік)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про охорону навколишнього природного середовища

Охорона навколишньої природного середовища, національне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова стійкого економічного й соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечної для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя й здоров'я населення від негативного впливу, обумовленого забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонічної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання й відтворення природних ресурсів.

Дійсний Закон визначає правові, економічні і соціальні основи організації охорони навколишньої природного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Задачі законодавства про охорону навколишньої

природного середовища

Завданням законодавства про охорону навколишньої природного середовища є регулювання відносин в області охорони, використання і

відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження й ліквідації негативного впливу господарської й іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів і інших природних комплексів, унікальних територій і природних об'єктів, зв'язаних із історико-культурною спадщиною.

Стаття 2. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища

Відносини в області охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються дійсним Законом, а також розроблювальними в відповідності з ним земельним, водяним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використанні рослинного й тваринного світу й іншим спеціальним законодавством.

Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища

Основними принципами, охорони навколишнього природного середовища є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської й іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і

здоров'я людей;

в) упереджений характер заходів по охороні навколишнього

природного середовища;

г) екологічний характер матеріального виробництва на основі

комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання й відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

д) збереження просторової і видової розмаїтості й цілісності природних об'єктів і комплексів;

е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства на основі сполучення міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природних і технічних наук і прогнозування стану навколишнього природного середовища;

є) обов'язковість екологічної експертизи;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування в населення екологічного світогляду;

з) науково обґрунтоване нормування впливу господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

и) безкоштовність загального і платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

і) стягування збору за забруднення навколишнього природного середовища й погіршення якості природних ресурсів, компенсація збитку, заподіяного порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

ї) вирішування питань охорони навколишньої природного середовища й використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенних змін територій, сукупної дії факторів, негативно впливають на екологічну обстановку;

й) поєднання мір стимулювання й відповідальності в справі охорони навколишньої природного середовища;

к) вирішування проблем охорони навколишньої природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

Стаття 4. Право власності на природні ресурси

Природні ресурси України є власністю народу України, що має право на володіння, використання й розпорядження природними багатствами республіки.

У державній власності знаходяться всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну й приватну власність.

Повновладдя народу України в області охорони навколишньої

природного середовища й використання природних ресурсів реалізується на

основі Конституції України як безпосередньо, шляхом проведення референдумів, так і через республіканські органи державної влади відповідно до законодавства України.

Від імені народу України право розпорядження природними

ресурсами здійснює Верховна Рада України.

Стаття 5. Об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища

Державній охороні й регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов і процесів, природні ресурси, як уведені в господарський оборот, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс і інша рослинність, тваринний світ), ландшафти й інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території й об'єкти

природно-заповідного фонду України й інші території й об'єкти,

визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я й життя людей.

Стаття 6. Державні екологічні програми

З метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпеченню екологічної безпеки, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів на перспективу розробляються й приймаються державні республіканські, міждержавні, регіональні, місцеві й інші територіальні програми.

Порядок розробки державних екологічних програм визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Утворення й виховання в області охорони

навколишньої природного середовища

Підвищення екологічної культури суспільства і професійна підготовка фахівців забезпечуються загальним обов'язковим комплексним підходом і вихованням в області охорони навколишнього природного середовища, у тому числі в дошкільних дитячих установах, у системі загальної середньої, професійної і вищої освіти, підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів.

Екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких зв'язана з використанням природних ресурсів і приводить до впливу на стан навколишньої природного середовища.

Спеціально визначені вищі і професійні навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців в області охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів із врахуванням суспільних потреб.

Стаття 8. Наукові дослідження

В Україні проводяться систематичні комплексні наукові дослідження навколишнього природного середовища і природних ресурсів у цілях розробки наукових основ їхньої охорони і раціонального використання, забезпечення екологічної безпеки.

Координацію й узагальнення результатів цих досліджень

здійснюють Академія наук України й Міністерство охорони

навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України.

Р а з д е л II

ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Стаття 9. Екологічні права громадян України

Кожен громадянин України має право на:

а) безпечну для його життя й здоров'я навколишнє природне

середовище;

б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів по розміщенню, будівництву й реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, і внесення пропозицій у державні й господарські органи, установи й організації з цих питань;

в) участь у розробці і здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального й комплексного використанню природних ресурсів;

г) здійснення загального й спеціального використання природних ресурсів;

д) об'єднання в суспільні природоохоронні формування;

е) одержання у встановленому порядку повної й достовірної

інформації про стан навколишнього природного середовища і його

вплив на здоров'я населення;

є) участь у проведенні суспільної екологічний експертизи;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання в суд позовів до державні органи, підприємства, установи, організації й громадян про відшкодування збитку, заподіяного їхньому здоров'ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян и.

Стаття 10. Гарантії екологічних прав громадян

Екологічні права громадян забезпечуються:

а) проведенням широкомасштабних державних заходів по підтримці, відновленню й поліпшенню стану навколишнього природного середовища;

б) обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ організацій здійснювати технічні й інші заходи для запобігання шкідливого впливу господарської й іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві й експлуатації

народногосподарських об'єктів;

в) участю суспільних об'єднань і громадян у діяльності по охороні навколишнього природного середовища;

г) здійсненням державного й суспільного контролю за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного

середовища;

д) компенсацією у встановленому порядку збитку, заподіяного

здоров'ю і майну громадян унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню прав громадян на безпечне навколишнє природне середовище й інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, установленому цим Законом і іншим законодавством України.

Стаття 11. Захист прав громадян України в області

охорони навколишньої природного середовища

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органи керування в області охорони навколишньої природного середовища й використання природних ресурсів зобов'язані здійснювати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їхні пропозиції по поліпшенню стану навколишнього природного середовища і раціональному використанню природних ресурсів, залучати громадян до участі у рішенні питань охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів.

Порушені права громадян в області охорони навколишнього

природного середовища повинні бути відновлені, а їхній захист

здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Стаття 12. Обов'язку громадян в області охорони навколишньої

природного середовища

Громадяни України зобов'язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її

багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність із дотриманням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів і лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів і штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати збиток, заподіяний забрудненням і іншими негативними впливами на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки в

області охорони навколишньої природного середовища відповідно до законодавства України.

Р о з д і л III

ПОВНОВАЖЕННЯ РАД В ОБЛАСТІ ОХОРОНИ

НАВКОЛИШНЬОЇ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 13. Компетенція Верховної Ради України в

області охорони навколишньої природного середовища

До виняткової компетенції Верховної Ради України в області регулювання відносин по охороні навколишнього природного середовища відповідно до Конституції України відносяться:

а) визначення основних напрямків державної політики в області охорони навколишнього природного середовища;

б) затвердження державних екологічних програм;

в) визначення правових основ регулювання відносин в області охорони навколишнього природного середовища, у тому числі по прийняттю рішень про обмеження, призупинення (тимчасово), або припинення діяльності підприємств і об'єктів, у випадку порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

г) визначення повноважень Рад, порядку організації й діяльності органів керування в області охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки;

д) установлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу постраждалих громадян і оголошення таких зон на території держави.

Верховна Рада України відповідно до Конституції України може приймати до свого розгляду й інші питання охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Стаття 14. Компетенція Верховної Ради Автономної

Республіки Крим

Верховна Рада Автономної Республіки Крим в області регулювання відносин по охороні навколишнього природного середовища:

а) визначає порядок організації і діяльності органів керування в області охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів;

б) визначає повноваження Рад в області охорони навколишнього

природного середовища і раціонального використання природних ресурсів;

в) забезпечує реалізацію екологічної політики України,

екологічних прав громадян;

г) затверджує екологічні програми;

д) організує вивчення навколишнього природного середовища;

е) створює й визначає статус резервних, у тому числі і валютних, фондів для фінансування програм і інших заходів по охороні навколишнього природного середовища;

є) приймає рішення про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення й інших територій і об'єктів, які підлягають особливій охороні, установлює додаткові їх категорії;

ж) припиняє господарську діяльність підприємств, установ і організацій, що знаходяться в підпорядкуванні Автономної Республіки Крим, а також обмежує або припиняє (тимчасово) діяльність підприємств, установ і організацій, не підлеглих органам влади Автономної Республіки Крим, у випадку порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

з) установлює у разі потреби нормативи екологічної безпеки більш суворі, ніж діючі в цілому на території України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює й інші повноваження, не віднесені законодавством України до компетенції республіканських органів державної влади України.

Стаття 15. Повноваження місцевих Рад в області

охорони навколишньої природного середовища

Місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього

природного середовища на своїй території й у межах своєї

компетенції:

а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

б) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств установ і організацій;

в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти

планування і забудови населених пунктів, їх генеральні плани й схеми промислових вузлів;

г) видають і скасовують дозвіл на відособлене спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

д) затверджують місцеві екологічні програми;

е) організують вивчення навколишнього природного середовища;

є) створюють і визначають статус резервних, у тому числі і валютних, фондів для фінансування програм і інших заходів по охороні навколишнього природного середовища;

ж) організують у разі потреби проведення екологічної експертизи;

з) забезпечують інформування населення про стан навколишньої природного середовища;

и) організують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи і організації, незалежно від їхнього підпорядкування й форм власності, і громадян;

і) приймають рішення про організацію територій і об'єктів

природно-заповідного фонду місцевого значення й інших територій, які

підлягають особливій охороні;

ї) здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

й) припиняють господарську діяльність підприємств, установ і організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують або припиняють (тимчасово) діяльність не підлеглих Раді підприємств, установ і організацій у випадку порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

к) координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів керування в області охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів на території місцевої Ради.

Місцеві Ради можуть здійснювати й інші повноваження у

відповідності із законодавством України.

Р о з д і л IV

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ КЕРУВАННЯ В ОБЛАСТІ

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОЇ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 16. Керування в області охорони навколишнього природного середовища

Керування охороною навколишнього природного середовища полягає в здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування й іншої виконавчо - розпорядницької діяльності.

Державне керування в області охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради і їхні виконавчі і розпорядницькі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища й використанню природних ресурсів і інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами керування в області охорони навколишньої природного середовища і використання природних ресурсів у країні є Міністерство охорони навколишньої природного середовища і ядерної безпеки України, його органи на місцях і інші державні органи, до компетенції яких законодавством України й Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Суспільне керування в області охорони навколишнього природного

середовища здійснюється суспільними об'єднаннями й організаціями,

якщо така діяльність передбачена їхніми статутами,

зареєстрованими відповідно до законодавства України.

Метою керування в області охорони навколишньої природного середовища є реалізація законодавства, контроль за дотриманням

вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціональному використанню природних ресурсів,

досягненню погодженості дій державних і суспільних органів в області охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 17. Компетенція Кабінету Міністрів України в

області охорони навколишньої природного середовища

Кабінет Міністрів України в області охорони навколишньої

природного середовища:

а) здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики;

б) забезпечує розробку державних республіканських, міждержавних і регіональних екологічних програм;

в) координує діяльність міністерств, відомств, інших установ і організацій України в питаннях охорони навколишнього природного середовища;

г) установлює порядок утворення й використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в складі

Державного бюджету України і затверджує перелік

природоохоронних заходів;

д) установлює порядок розробки й затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидань забруднюючих речовин в оточуюче природне середовище, розміщення відходів;

е) установлює порядок визначення зборів і їх граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на неї;

є) приймає рішення про організацію територій і об'єктів

природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

ж) організує екологічне виховання й екологічне навчання громадян;

з) приймає рішення про призупинення (тимчасово) або

припинення діяльності підприємств, установ і організацій,

незалежно від форм власності й підпорядкування, у випадку порушення

ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

и) керує зовнішніми зв'язками України в області охорони

навколишнього природного середовища.

Кабінет Міністрів України може здійснювати й інші повноваження

відповідно до законодавства України.

Стаття 18. Компетенція Уряду Автономної Республіки Крим в області охорони навколишньої природного середовища

Уряд Автономної Республіки Крим в області охорони навколишнього природного середовища на своїй території:

а) здійснює реалізацію законодавства України й Автономної Республіки Крим в області охорони навколишнього природного

середовища;

б) організує розробку екологічних програм;

в) координує діяльність міністерств, відомств, а також підприємств, установ і організацій в Автономній Республіці Крим у питаннях охорони навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності й підпорядкування;

г) установлює порядок утворення й використання республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища в складі

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

д) погоджує розміщення підприємств, установ і організацій;

е) організує керування й контроль в області охорони

навколишнього природного середовища;

є) визначає у встановленому порядку нормативи збору і розміри зборів за забруднення навколишньої природного середовища,

розміщення відходів;

ж) затверджує за поданням Міністерства охорони навколишнього

природного середовища і ядерної безпеки України для підприємств,

установ і організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком природних ресурсів загальнодержавного значення, викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком викидів і скидань, які приводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення оточуючого природного середовища за межами території Автономної Республіки Крим, і ліміти на утворення й розміщення відходів;

з) організує проведення державної екологічної експертизи об'єктів, створюваних або функціонуючих на території Автономної Республіки Крим;

и) погоджує поточні і перспективні плани роботи підприємств, установ і організацій з питань охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів;

і) організує ліквідацію екологічних наслідків аварій, залучає до її проведення підприємства, установи, організації, незалежно від підпорядкування й форм власності, і громадян;

ї) забезпечує систематичне й оперативне інформування населення, підприємств, установ і організацій про стан навколишньої природного середовища;

й) організує екологічне навчання й екологічне виховання громадян.

Уряд Автономної Республіки Крим може здійснювати і інші повноваження, що не входять у компетенцію республіканських

органів державного керування України.

Стаття 19. Компетенція виконавчих і розпорядницьких

органів місцевих Рад в області охорони

навколишнього природного середовища

Виконавчі і розпорядницькі органи місцевих Рад в області охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції:

а) здійснюють реалізацію рішень відповідних Рад;

б) координують діяльність місцевих органів керування, підприємств, установ і організацій, розташованих на території місцевої Ради, незалежно від форм власності й підпорядкування;

в) організують розробку місцевих екологічних програм;

г) визначають у встановленому порядку нормативи збору і

розміри зборів за забруднення навколишнього природного середовища й розміщення відходів;

д) затверджують за поданням Міністерства охорони навколишнього

природного середовища і ядерної безпеки України для підприємств,

установ і організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів загальнодержавного значення, ліміти викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне

середовище, за винятком викидів і скидань, що приводять до забруднення

природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього

природного середовища за межами території цієї Ради, і ліміти на

утворення й розміщення відходів;

е) організують збір, переробку, утилізацію й поховання

відходів на своїй території;

є) формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього

природного середовища в складі місцевих бюджетів;

ж) погоджують поточні і перспективні плани роботи підприємств, установ і організацій з питань охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів;

з) забезпечують систематичне й оперативне інформування

населення, підприємств, установ, організацій і громадян про

стан навколишнього природного середовища, захворюваності населення;

и) організують екологічне навчання й екологічне

виховання громадян;

і) приймають рішення про організацію територій і об'єктів

природно-заповідного фонду місцевого значення.

Виконавчі й розпорядницькі органи Рад можуть

здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства

України.

Стаття 20. Компетенція спеціально уповноважених органів державного керування в області охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів

До компетенції Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України і його органів на місцях відносяться:

а) здійснення комплексного керування в області охорони

навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій у цій області;

б) державний контроль за використанням і охороною

земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря,

лісів і іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища і

природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і

виняткової ( морської ) економічної зони республіки, а також

за дотриманням норм екологічної безпеки;

в) організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення й забезпечення роботи республіканської екологічної інформаційної системи;

г) затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів по регулюванню використання природних ресурсів і охороні навколишнього природного середовища від забруднення й інших шкідливих впливів;

д) здійснення державної екологічної експертизи;

е) безкоштовне одержання від міністерств, відомств, підприємств

установ і організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього задач;

є) видача дозволів на поховання (складування) відходів, викиди шкідливих речовин у навколишню природне середовище, на

спеціальне використання природних ресурсів відповідно до

законодавства України;

ж) обмеження або призупинення (тимчасово) діяльності

підприємств і об'єктів, незалежно від їхнього підпорядкування й форм власності, якщо їхня експлуатація здійснюється з порушенням

законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, із перевищенням лімітів викидів і скидань забруднюючих речовин;

з) пред'явлення позовів про відшкодування збитків і втрат,

заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону

навколишнього природного середовища;

и) складання протоколів і розгляд справ про адміністративні правопорушеннях в області охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів;

і) керівництво заповідною справою, ведення Червоної книги

України;

ї) координація роботи інших спеціально уповноважених органів державного керування в області охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів;

й) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони навколишнього природного середовища, вивчення, узагальнення і

поширення міжнародного досвіду в цій області, організація виконання зобов'язань України відповідно до міжнародних угод із питань охорони навколишнього природного середовища.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України виконує й інші функції відповідно до

положенням про нього, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У системі органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України можуть створюватися спеціальні підрозділи, працівники яких наділяються правом носіння форми установленого зразка і вогнепальної зброї.

Посадові особи спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України

підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за

рахунок засобів державного бюджету у випадку загибелі на суму

десятилітньої заробітної плати по останній займаній ними

посаді, а у випадку поранення, контузії, травми або каліцтва,

захворювання або інвалідності, що наступили у зв'язку з виконанням

посадових обов'язків, - на суму від шестимісячної до

п'ятилітньої заробітної плати по останній посаді в залежності

від ступеня втрати працездатності.

Перелік категорій посадових осіб спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишньої природного середовища і ядерної безпеки України, що підлягають обов'язковому державному

особистому страхуванню, а також порядок і умови цього страхування

установлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадку загибелі посадової особи спеціального підрозділу

Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України у зв'язку з виконанням посадових

обов'язків родині загиблого або його утриманців виплачується

одноразова допомога в розмірі десятилітньої заробітної плати

загиблого по останній займаній їм посаді за рахунок

державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з

винних осіб.

У випадку нанесення посадовій особі спеціального

підрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням їм посадових обов'язків, що перешкоджають у подальшому займатися професійною діяльністю, йому

виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятилітньої

заробітної плати по останній займаній ним посаді за рахунок

державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з

винних осіб і у встановленому порядку призначається пенсія по

інвалідності.

У випадку нанесення посадовій особі спеціального

підрозділу Міністерства охорони навколишньої природного середовища і ядерної безпеки України тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків, що не перешкоджають у

подальшому займатися професійною діяльністю, йому

виплачується одноразова допомога в розмірі річної заробітної

плати за рахунок державного бюджету з наступним стягненням

цієї суми з винних осіб.

Збиток, заподіяний майну посадової особи спеціального

підрозділу Міністерства охорони навколишньої природного середовища і ядерної безпеки України або членів його родини у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок засобів державного бюджету з наступним

стягненням цієї суми з винних осіб.

Річна заробітна плата посадової особи спеціального підрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, що береться для нарахування розміру одноразової допомоги, включає усі види грошових виплат, отриманих посадовою особою за час роботи в спеціальному підрозділі Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.

Законодавством України передбачається охорона честі, гідності, здоров'я й життя працівників спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України і його органів на місцях.

Рішення Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України з питань, віднесених до його

компетенції, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій і можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Компетенція інших спеціально уповноважених державних органів керування в області охорони навколишнього природного середовища і

раціонального використання природних ресурсів визначається

законодавством України, а також положеннями про ці органи,

затверджуваними у встановленому порядку.

Стаття 21. Повноваження суспільних об'єднань в області

охорони навколишньої природного середовища

Суспільні природоохоронні об'єднання мають право:

а) розробляти й пропагувати свої природоохоронні програми;

б) утворювати суспільні фонди охорони природи; по узгодженню з місцевими Радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів суспільних об'єднань виконувати роботи по охороні і відтворенню природних ресурсів, збереженню й поліпшенню стану навколишнього природного середовища;

в) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими

державними органами керування в області охорони навколишнього

природного середовища перевірок виконання підприємствами, установами й організаціями природоохоронних планів і заходів;

г) проводити суспільну екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

д) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан

навколишнього природного середовища, джерелах її забруднення, програмах і заходах щодо охорони навколишнього природного середовища;

е) виступати з ініціативою проведення республіканського і

місцевих референдумів із питань, зв'язаним з охороною навколишнього

природного середовища, використанням природних ресурсів і забезпеченням екологічної безпеки;

є) вносити у відповідні органи пропозиції про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

ж) пред'являти в суд позови про відшкодування збитку, заподіяного

унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього

природного середовища, у тому числі здоров'ю громадян і майну

суспільних об'єднань;

з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища.

Діяльність суспільних об'єднань в області охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх, статутів.

Р о з д і л V

СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ОБЛІК І

ІНФОРМУВАННЯ В ОБЛАСТІ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 22. Моніторинг навколишнього природного середовища

З метою забезпечення збору, обробки, збереження й аналізу

інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в України створюється система державного моніторингу навколишнього природного середовища.

Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами й організаціями, діяльність яких приводить або може привести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

Зазначені підприємства, установи, організації зобов'язані

безкоштовно передавати відповідним державним органам аналітичні матеріали своїх спостережень.

Порядок здійснення державного моніторингу навколишньої

природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноважені державні органи разом з відповідними науковими установами забезпечують організацію короткострокового і довгострокового прогнозування змін навколишнього природного середовища, що повинні враховуватися при розробці і виконанні програм і заходів для економічного і соціального розвитку республіки, у тому числі по охороні навколишнього природного середовища, використанню й відтворенню природних ресурсів і забезпеченні екологічної безпеки.

Стаття 23. Кадастри природних ресурсів

Для обліку кількісних, якісних і інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру й режиму їхнього використання ведуться державні кадастри природних ресурсів.

Державні кадастри ведуться в порядку, обумовленому

Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на

стан навколишньої природного середовища

Об'єкти, що шкідливо впливають або можуть вплинути на

стан навколишнього природного середовища, види й кількість шкідливих речовин, що попадають у навколишнє природне середовище, види і розміри шкідливих фізичних впливів на нього підлягають державному й іншому обліку.

Підприємства, установи й організації проводять первинний облік в області охорони навколишнього природного середовища і безкоштовно надають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій області.

Збір, обробка й надання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидань забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань по охороні навколишнього природного середовища й іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною для республіки системою в порядку, обумовленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25. Інформування про стан навколишньої природної

середовища

На Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, його органи на місцях і інші спеціально

уповноважені державні органи покладається щорічна підготовка і представлення Верховній Раді України Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в державі, а також забезпечення зацікавлених державних і суспільних органів, підприємств, установ, організацій і громадян інформацією про стан навколишнього природного середовища, випадках і причинах його екстремального забруднення, рекомендації щодо мір, спрямованих на зменшення негативного впливу на природні об'єкти і здоров'я населення, про наслідки й результати ліквідації цих явищ, екологічних прогнозах, про залучення винних до відповідальності.

Порядок інформування про стан навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Р о з д і л VI

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Стаття 26. Обов'язковість екологічної експертизи

В Україні здійснюється державна, суспільна і інші види екологічної експертизи.

Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської й іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.

Порядок проведення екологічної експертизи визначається

законодавством України.

Стаття 27. Об'єкти екологічної експертизи

Екологічній експертизі підлягають:

а) проекти схем розвитку й розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районного планування й інша перед планова і перед проектна документація;

б) техніко-економічні обґрунтування й розрахунки, проекти на

будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств і інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності й підпорядкування, у тому числі військового призначення;

в) проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів і документів, що регламентують господарську діяльність і негативно впливають на навколишнє природне середовище;

г) документація по створенню нової техніки, технології,

матеріалів і речовин, у тому числі закупка за кордоном;

д) матеріали, речовини, продукція, господарські рішення,

системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може привести

до порушення норм екологічної безпеки і негативного впливу на навколишнє природне середовище або створення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічно небезпечні

діючі об'єкти й комплекси, у тому числі військового й оборонного

призначення.

Стаття 28. Державна екологічна експертиза

Державна екологічна експертиза проводиться експертними підрозділами або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України і його органів на місцях на основі принципів законності, науковій обґрунтованості, комплексності, незалежності, гласності і довгострокового прогнозування.

Завданнями державної екологічної експертизи є:

а) визначення екологічної безпеки господарської й іншої діяльності, що може в сьогоденні або в майбутньому прямо або побічно негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;

б) установлення відповідності перед проектних, перед планових,

проектних і інших рішень вимогам законодавства про охорону

навколишнього природного середовища;

в) оцінка повноти й обґрунтованості мір, що передбачаються, по

охороні навколишнього природного середовища й здоров'я населення, здійснювана Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України разом із Міністерством охорони здоров'я України.

Для участі в проведенні державної екологічної експертизи можуть залучатися відповідні органи державного керування України, представники науково-дослідних, проектно - конструкторських, інших установ і організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експерти міжнародних організацій.

Стаття 29. Обов'язковість виконання висновку

державної екологічної експертизи

Висновок державної екологічної експертизи після затвердження Міністерством охорони навколишнього природного середовища і

ядерної безпеки України є обов'язковим для виконання.

Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів.

Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного

висновку державної екологічної експертизи забороняється.

Стаття 30. Суспільна екологічна експертиза

Суспільна екологічна експертиза здійснюється незалежними групами фахівців з ініціативи суспільних об'єднань, а також місцевих органів влади за рахунок їх власних засобів або на суспільних засадах.

Суспільна екологічна експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи.

Висновки суспільної екологічної експертизи можуть враховуватися органами, що здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, зацікавленими в реалізації проектних рішень або експлуатуючими відповідний об'єкт особами.

Р о з д і л VII

СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ОБЛАСТІ

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 31. Задачі стандартизації й нормування в області

охорони навколишньої природного середовища

Екологічна стандартизація й нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог по охороні навколишнього природного середовища, використанню природних

ресурсів і забезпеченню екологічної безпеки.

Стаття 32. Екологічні стандарти

Державні стандарти в області охорони навколишнього природного середовища обов'язкові для виконання і визначають поняття й терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги по запобіганню шкідливого впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, зв'язані з охороною навколишньої природного середовища й використання природних ресурсів.

Екологічні стандарти розробляються й уводяться в дію у порядку, установлюваному законодавством України.

Стаття 33. Екологічні нормативи

Система екологічних нормативів включає:

а) нормативи екологічної безпеки гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі,

гранично допустимі рівні акустичного, електромагнетного, радіаційного й іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий уміст шкідливих речовин у продуктах харчування);

б) гранично допустимі викиди й скидання в навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів.

Законодавством України можуть установлюватися нормативи

використання природних ресурсів і інші екологічні нормативи.

Екологічні нормативи повинні відповідати вимогам охорони

навколишнього природного середовища й здоров'я людей від негативного впливу його забруднення.

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих

речовин у навколишньому природному середовищі і рівні шкідливих фізичних впливів на неї єдині для всієї території України.

У разі потреби для курортних, лікувально-оздоровчих рекреаційних і інших окремих районів можуть установлюватися більш жорсткі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і інших шкідливих впливів на навколишню природу.

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Міністерством охорони здоров'я України і іншими уповноваженими на те державними органами в відповідності із законодавством України.

Р о з д і л VIII

КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД В ОБЛАСТІ ОХОРОНИ

НАВКОЛИШНЬОЇ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 34. Задачі контролю в області охорони навколишньої

природного середовища

Задачі контролю в області охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності й підпорядкування, а також громадянами.

Стаття 35. Державний контроль в області охорони

навколишньої природного середовища

Державний контроль в області охорони навколишнього

природного середовища здійснюється Радами і їх, виконавчими і

розпорядницькими органами, Міністерством охорони навколишнього

природного середовища і ядерної безпеки України, його органами на

місцях і іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання й охорона

земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря,

лісів і іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища і

природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і

виняткової ( морської ) економічної зони республіки, природних

територій і об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан

навколишнього природного середовища.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища й використанням природних ресурсів визначається дійсним Законом і іншим законодавством України.

Стаття 36. Суспільний контроль в області охорони навколишньої

природного середовища

Суспільний контроль в області охорони навколишнього природного

середовища здійснюється суспільними інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до положення, затверджуваного Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України.

Суспільні інспектори охорони навколишнього природного середовища:

а) беруть участь у проведенні разом із працівниками органів державного контролю рейдів і перевірок дотримання підприємствами, установами, організаціями і громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, дотримання норм екологічної безпеки й використання природних ресурсів;

б) проводять перевірки і складають протоколи про порушення

законодавства про охорону навколишнього природного середовища і надають їх органам державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища і правоохоронних органів для залучення винних до відповідальності;

в) надають допомогу органам державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища в діяльності по

запобіганню екологічних правопорушень.

Органи суспільного контролю в області охорони навколишнього

природного середовища можуть здійснювати й інші функції у відповідності с законодавством України.

Використана література

2. Норми радіаційної безпеки України НРБУ – 97, Київ, 1998. – 127с.

3. Иванов В.И. Курс дозиметрии, -М,: Атомиздат, 1978, -392 с.

4. А.В.Носовский и др. Славутич: Вопросы радиационной эеологии.-Киев.: Высшая школа. 2001. – 263с.: ил.

5. Н.П.Мажренова, Радиационная экология, УМП, Алма-Ата, Каз.НУ,1999,-67 с.

6. Справочник в формате WWW создан на основе справочного пособия, составленного Смоленской Государственной Медицинской Академией (СГМА) под редакцией Литвинова А.В.

7. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР – 97), -Київ, 1997.

8. Г.Чоппин Я Ридберг, Ядерная химия, М,: Энергоатомиздат, 1984,-304 с.

9. В.Е.Левин, Ядерная физика и ядерные реакторы, М,: Атомиздат, 1975, -284 с.