Максимальний пробіг β - частинок різної енергії в речовині
Максимальний пробіг β - частинок з максимальною енергією в межах від 0.5 до 20 МеВ розраховують за емпіричною формулою:
, (3.7.4.9)
де Еmax - максимальна енергія β - частинок, МеВ; - густина речовини, г/см3.
В першому наближенні можна вважати, що в повітрі максимальний пробіг β - частинок L = 0,41Емакс [см], у воді (або біологічній тканині) - L = 5Емакс [мм], в алюмінії - L = 2Емакс [мм].
Ослаблення потоку β - частинок на більшій частині пробігу в речовині має експонентний характер
Id = I0 , (3.7.4.10)
де I0 - потік β - частинок при відсутності захисного екрана, частинок/с;
Id - потік β - частинок при наявності захисного екрана товщиною d см;
μ - лінійний коефіцієнт ослаблення β - випромінювання в речовині захисного екрана, см-1.
Нейтрони й γ- випромінювання не мають певної довжини вільного пробігу. Залежність між товщиною шару поглинання й інтенсивністю випромінювання тут має логарифмічний характер. При будь-якій товщині поглинання у цьому випадку досягається лише часткове зниження інтенсивності.
Для захисту від нейтронного випромінювання застосовують різні матеріали в залежності від його енергії. Нейтрони із енергією більшою за 0.5 МеВ добре поглинаються в результаті процесів непружного розсіювання залізом. Нейтрони з енергією меншою 0.5 МеВ ефективно поглинаються захисним екраном , що містить водень (вода, парафін), а також берилій або графіт. Найбільш ефективно поглинають теплові нейтрони - кадмій, бор і залізо. Процес захоплення теплових нейтронів супроводжується випущенням γ - випромінювання. Для комбінованого захисту від нейтронного і γ- випромінювання застосовують шарові екрани з важких і легких матеріалів.
На підставі розрахункових і експериментальних даних створені таблиці для визначення товщини захисту від γ - випромінювання з різних матеріалів.
Для захисту від γ - випромінювання використовують свинець, бетон, залізо, воду, вольфрам, збіднений уран і осмій. Захист із бетону ( = 2,3 г/см3) міцний, дешевий, але дуже громіздкий і важкий. Свинець ( = 11,34 г/см3) ефективний, але має погані механічні властивості. Свинець використовують для виготовлення контейнерів (в комбінації із залізом) для транспортування різних ізотопів. Вольфрам ( = 19.3 г/см3) і збіднений уран ( = 18.7 г/см3) використовують в особливо відповідальних пристроях для забезпечення мінімальної ваги захисту.
Як приклад у табл. 6 наведені дані, що дозволяють визначити товщину захисту із свинцю, заліза й бетону для γ - випромінювання різних енергій.
Товщина захисних екранів, см ( для різних енергій)
Таблиця6
Свинець | Залізо | Бетон | |||||||
(р=11,34 г/см3) | (р = 7,89 г/см3) | (р=2,3 г/см) | |||||||
1МеВ | 2 МеВ | 3МеВ | 1МеВ | 2МеВ | 3 МеВ | 1 МеВ | 2 МеВ | 3 МеВ | |
1,3 | 2,0 | 2,1 | 3,3 | 3,9 | 4,4 | 12,9 | 14,1 | 15,3 | |
3,8 | 5,9 | 6,5 | 8,5 | 11,0 | 12,2 | 29,9 | 37,7 | 43,4 | |
102 | 7,0 | 11,3 | 12,2 | 14,5 | 19,5 | 22,1 | 50,5 | 65,7 | 77,5 |
103 | 10,2 | 16,5 | 18,0 | 20,5 | 27,5 | 31; 7 | 70,4 | 92,7 | 110,9 |
104 | 13,3 | 21,3 | 23,5 | 26,0 | 35,5 | 40,9 | 89,2 | 118,6 | 143,2 |
105 | 16,5 | 26,2 | 28,9 | 31,5 | 43,2 | 50,0 | 106,8 | 144,4 | 173,8 |
106 | 19,5 | 31,0 | 34,3 | 37,0 | 50,6 | 58,8 | 124,4 | 171,4 | 205,4 |
Більшість джерел γ – випромінювання, маючи дискретний лінійчастий характер γ – спектра , випромінюють від одної до кількох десятків окремих ліній. Так в γ – спектрі , який перебуває у радіоактивній рівновазі з продуктами свого розпаду, нараховується біля 50 характерних ліній, із них відмічається шість найбільш інтенсивних з інтервалом енергії від 0,3 до 1,76 МеВ. Гамма-джерела мають як правило невеликі розміри d. На відстанях r>4d будь яке гамма – джерело можна вважати точковим. Крім того, точкові гамма – джерела відносяться до ізотропних джерел, які випускають гамма – кванти з однаковою імовірністю у всіх напрямках.
Радіоактивні речовини розміщують у герметичні металеві ампули, стінки яких певним чином змінюють спектр гамма-випромінювання. Стінки ампул, а також матеріали, які використовуються для ампул поглинають частину гамма-ліній і тому називаються фільтрами.
Потужність експозиційної дози в повітрі від точкового ізотропного джерела характеризується іонізаційною гамма-сталою Кγ . Вона чисельно дорівнює потужності експозиційної дози (Р/год) нефільтрованого гамма-випромінювання від точкового ізотропного джерела активністю 1 мКі на відстані 1 см від нього. Величину Кγ виражають в одиницях . Її величину вимірюють експериментально і приводять в довідниках (таблиця 7).
Іонізаційні γ – сталі й γ – еквіваленти для деяких
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 763;