Південний регіон

Розташований на півдні України, в межах Причорноморської низовини і лише південно-західна його частина досягає Подільської височини та на півдні Кримського півострова знаходяться Кримські гори. Омивається територія району Чорним та Азовським морями, а придунайське положення дозволяє підтримувати річкове сполучення з багатьма країнами Європи.

Вигідне положення, переважно рівнинний характер території, досить теплий клімат, значні масиви родючих земель, наявність мінеральних ресурсів (залізних руд, флюсових вапняків, рапи Сивашу, джерел мінеральних вод, будівельних матеріалів, лікувальних грязей, природного газу), неповторні живописні краєвиди морських узбереж та Кримських гір є передумовою комплексного розвитку району. Негативними факторами для розвитку господарства району є посухи, недостатня забезпеченість водними та паливно-енергетичними ресурсами.

У структурі населення переважає міське населення - понад 66%. Всього нараховується 51 місто та 139 селищ міського типу, серед яких є одне місто-мільйонер - Одеса. Усі великі міста району, за виключенням Сімферополя розташовані вздовж берегової лінії. Середня густота населення складає - 59,8 жит./ км². Найбільш густонаселена АР Крим (73,8 жит./ км²), найменш - Херсонська область (39,9 жит. / км²).

Найбільшим економічним, культурним та освітньо-науковим центром Причорноморського району є місто Одеса.

Господарство району складають такі міжгалузеві комплекси -агропромисловий, машинобудівний, рибопереробний, рекреаційний, легкої промисловості, будівельно-індустріальний, науковий та транспортний. Серед галузей промисловості виділяється машинобудування та металообробка (на їх долю припадає 52% чисельності промислово-виробничого персоналу) - це морські судна, потужні земснаряди, плавучі крани, доки, металорізальні верстати, кукурудзозбиральні комбайни, тракторні плуги, обладнання для харчової промисловості, важкі крани, будівельно-дорожні машини, кіноапаратура, телевізори, поліграфічні машини. Найбільші центри суднобудування та судноремонту - Миколаїв, Херсон, Одеса, Керч, Ізмаїл, Кілія; сільськогосподарського машинобудування - Херсон, Сімферополь, Джанкой, Кам'яний Міст; важкого машинобудування - Одеса, Миколаїв; обладнання для харчової промисловості - Одеса, Сімферополь, Миколаїв; приладобудування та електротехнічного машинобудування - Сімферополь, Нова Каховка, Одеса.

На основі міжрайонної спеціалізації та комплексного розвитку склався досить потужний Південний машинобудівний міжгалузевий комплекс України, що просторово зміщений до берегової лінії (або поруч з нею) від Ізмаїлу - на заході, до Керчі - на сході.

Сільське господарство. Степові ландшафти району перетворились на зерновий пояс озимої пшениці та кукурудзи. На полях штучного зрошення в районах Північно-Кримського каналу та дельт рік вирощують рис. Серед технічних культур слід виділити соняшник (найбільш поширений в Одеській та Миколаївській областях), ефіроолійні культури (коріандр, роза, лаванда, шавлія та інші - в передгір'ях та гірських районах Криму), тютюн (Одеська область та АР Крим), цукровий буряк (Одещина та північ Миколаївської області). Міжрайонне значення мають овочівництво, вирощування баштанних культур (кавунів та динь), виноградарство. Овочеві культури (помідори, солодкий перець, кабачки, баклажани) культивують практично по всій території району, дині та кавуни також вирощують всюди, але найбільше в Херсонській області та в степовому Криму. Найбільші площі виноградників розташовані в Криму та Одеській області.

Серед галузей тваринництва найбільш поширені скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво та шовківництво. Причорноморський район важливий виробник тонкорунної шерсті в нашій країні (асканійська порода овець).

Важливого значення набула плодоовочеконсервна, рибопереробна, виноробна, цукрова промисловість. Плодоовочеконсервні комбінати розташовані в Херсоні, Ізмаїлі, Одесі, Сімферополі. Центрами виноробства є Масандра, Сімферополь, Алушта, Судак, Феодосія, Одеса; цукрової промисловості - Котовськ, Одеса, Первомайськ. Рибопромисловий комплекс району має міжрайонне значення. Найбільші його центри - Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Генічеськ, Ялта, Кілія.

Хімічна промисловість району працює на базі ропи Сиваша та солоних озер Західного Криму, а також на основі привізної сировини (нафта, сірчаний колчедан, аміак). Серед десяти центрів хімічної промисловості району виділяють два вузли - Одеський та Красноперекопський.

Металургійна промисловість представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом поблизу Керчі та Балаклавським родовищем флюсових вапняків. Поблизу Миколаєва збудовано глиноземний завод.

В шельфовій зоні Чорного та Азовського морів поки що експлуатуються незначні родовища газу (Глібовське, Джанкойське та інші). Функціонують Одеський та Херсонський нафтопереробні заводи.

Важливою галуззю міжрайонної та міжнародної спеціалізації є рекреаційний комплекс. Виділяють Кримський та Одеський рекреаційний райони. Сприятливий клімат, лікувальні грязі, морська вода, прекрасні пейзажі та історичні пам'ятки - це основні лікувально-оздоровчі фактори Причорноморського району. Найвідоміші курорти - Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Місхор, Артек, Євпаторія, Саки, Севастополь, Судак, Феодосія, Керч, Одеса.

Міжнародне значення має морський транспорт. Найбільшими портами є Іллічевськ, Південний, Одеса, Херсон, Миколаїв. Важливу роль відіграє залізничний паром Іллічевськ - Варна (Болгарія) та паром через Керченську протоку (між Республікою Крим та Кавказом). Річкові порти - Херсон та Нова Каховка. На залізничний транспорт припадає 13% колій України.

Зверніть увагу на те, що в територіальній структурі району виділяють три підрайони - Одеський, Дніпровсько-Бузький (Херсонська та Миколаївська обл.) та Кримський. Основними господарськими ядрами району є великі міста - Одеса, Херсон, Миколаїв, Сімферополь.

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

1. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. та інш. Продуктивні сили економічних районів України. - К.:ЗАТ "НІЧЛАВА", 2000. - 517 с.

2. Заблоцький В.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. - К.: Академвидав, 2003. - 353 с.

3. Економічні райони України. Посібник / Горленко І.О., Тарантул Л.Л. -К., 1999. - 205 с.

4. Мельник С.А. Управління регіональною економікою. - К.: КНЕУ, 2000. - 124 с.

5. Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф., Колодій С. Ю. Управління розвитком регіону. - К.: ЦУЛ, 2006. - 328 с.

6. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. та інш. - К., КНЕУ, 2005. - 562 с.

7. Розміщення продуктивних сил України. Курс лекцій. За ред. І.М. Дудника. - Полтава: РВВ ПКІ, 2000. - 170 с.

8. Розміщення продуктивних сил. За ред. Є.П. Качана. - К.: ВД «Юридична книга", 2004. - 532 с. - 375 с.

9. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. - К.: Наукова думка, 1997. - 264с.

10. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / СІ. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський, Б.М. Данилишин та ін. -К.: Нічлава, 2002. - 690 с.

11. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил та регіоналістика. - К.: Вікар, 2002. - 374 с.

12. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. - К.: Кондор, 2005. - 344 с.

13. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка регіонів (областей) України. -К.: ПУЛ, 2002. - 644 с.