Лекція 12. Психологія мотивації

12.1. Основні поняття психології мотивації.

12.2. Загальна характеристика мотивів.

12.3. Теоретичні підходи до розуміння мотивів.

12.1. Основні поняття психології мотивації

Мотивація – спонукання, що викликають активність організму і визначають її спрямованість. За проявами й функціями в регуляції поведінки мотивуючі фактори можуть бути розділені на такі групи:

1) 1) потреби та інстинкти, як загальні джерела активності організму;

2) 2) мотиви, як те, на що безпосередньо ця активність спрямована, те, заради чого зроблений вибір певних актів поведінки;

3) 3) емоції, суб'єктивні переживання (прагнення, бажання) і установки в поведінці суб'єкта, як фактори, що визначають як, яким чином здійснюється регуляція динаміки поведінки.

Мотивирозуміються як:

1) 1) предмет, заради якого здійснюється діяльність, який спонукує та направляє її;

2) 2) спонукання до діяльності, пов'язане з задоволенням потреб суб'єкта, сукупність зовнішніх чи внутрішніх умов, що викликають активність суб'єкта та визначають її спрямованість;

3) 3) усвідомлена причина вибору дій і вчинків особистості.

4Потреба як внутрішній чинник активності людини це:

– – нестаток необхідного (дефіцит);

– – предмет задоволення нестатку;

– – необхідність;

– – стан;

– – системна реакція особистості.

Існують різні точки зору на проблему співвідношення потреби та мотиву:

а) між потребою та мотивом можливі далекі та опосередковані відношення;

б) потреба надає поштовх до виникнення мотиву;

в) потреба перетворюється на мотив після опредметнення, тобто після знаходження предмета, який може її задовольнити;

г) потреба – частина мотиву;

д) потреба й є мотив.

Потреби можуть поділятися за:

1) походженням – первинні потреби (вроджені, стійкі, пов’язані з органічними процесами в організмі, мають циклічний характер задоволення) та вторинні потреби (не пов’язані з органічними процесами, зумовлюються суспільними обставинами життя людини);

2) характером задоволення – матеріальні, соціальні, духовні потреби.