Типології особистості

Численні спроби створити типологію особистості йдуть коренями в глибоку давнину і є свідченням потреби людини внести якийсь порядок, систему в хаос індивідуальних розбіжностей.

Тип – це позначення комплексу окремих рис, за наявності (відсутності) яких людина може бути віднесена до даного типу.

За всю історію психології було запропоновано безліч різних типологій. При цьому деякі з них підкреслюють роль однієї ведучої властивості, що організує навколо себе всі основні характеристики; інші акцентують увагу на певній комбінації якостей. Одні типології базуються на емпіричних даних, інші – на теоретичних положеннях. Одні типології ґрунтуються на виділенні біологічних аспектів (наприклад, тип статури), інші – на виділенні соціальних властивостей людини (наприклад, системи цінностей).

Незважаючи на велику різноманітність типологій, вони мають загальні риси:

1) типології визначають рамки, у межах яких знаходиться місце для будь-якого індивіда. Інакше кажучи, типології мають певну універсальність, будь-яку людину при бажанні можна "підвести під тип" і навіть під необмежену кількість типів;

2) типи завжди складаються з виразного набору окремих особистісних якостей, навіть якщо визначення типу залежить від єдиної організуючої характеристики;

3) типологія має певну стійкість, здатність зберігатися у випадку змін у житті індивіда, тому будь-яка класифікація тяжіє до опису всеосяжних і постійних рис особистості.

Ці специфічні риси типологій визначають обмеженість, властиву кожній із них.Урешті-решт будь-яка типологія визначається тими практичними завданнями, що ставить перед собою автор, і працює в рамках рішення цих конкретно-практичних завдань.