Процедури та їх застосування в обліковій політиці.

Третя складова облікової політики відповідно до визначення, поданого в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", — процедури. Вона стосується технології оброблення даних та організації бухгалтерського обліку. Процедурні питання можуть визначатися на державному рівні як єдино дозволений варіант (форми первинних документів, перелік та склад фінансової та статистичної звітності, організація зберігання та утилізації документів й облікових регістрів, організація матеріальної відповідальності тощо) або як альтернативні варіанти:

— суб'єкт ведення обліку на підприємстві (керівник, бухгалтерська служба, аудиторська чи консалтингова служба, приватний підприємець);

— тип організаційної структури бухгалтерської служби (лінійна, лінійно-функціональна, програмно-цільова);

— форма ведення бухгалтерського обліку (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, автоматизована, спрощена).

Проте часто процедурні питання визначаються особливостями та специфікою підприємства і тому регламентуються на рівні підприємства. До таких процедурних питань належать:

— перелік облікових номенклатур;

— робочий план рахунків;

— порядок організації матеріальної відповідальності;

— перелік та склад внутрішньої звітності;

— перелік осіб, які мають право підпису документів;

— порядок документообігу;

— порядок ведення управлінського обліку;

— форми внутрішньої звітності;

— технологія оброблення облікової інформації;

— склад інвентаризаційної комісії;

— організація ведення податкового обліку.