Мають амфотерний характер. – дуже твердий (близький до корунду) тугоплавкий порошок
|
– дуже твердий (близький до корунду) тугоплавкий порошок
зеленого кольору, нерозчинний.
Cr2O3 + 6HCl = 2CrCl3 + 3H2O
Cr2O3 + 2NaOH = 2NaCrO2 + H2O
|
Cr(OH)3 + 3HCl = CrCl3 + 3Н2O
Cr(OH)3 + 3NaOH = Na3[Cr(OH)6]
Сполуки Хрому(VІ)
Мають кислотний характер.
|
– яскраво-оранжеві кристали, легко розчинні у воді.
Дуже отруйний !
Недостача CrO3 : CrO3 + H2O = H2CrO4
Надлишок CrO3 : 2CrO3 + H2O = H2Cr2O7
CrO3 + 2NaOH = Na2CrO4 + H2O
При нагріванні розкладається:
4CrO3 = 2Cr2O3 + 3О2
|
– відомі тільки у водних розчинах. Сильні кислоти.
H2CrO4– хроматна кислота.
H2Cr2O7 –дихроматна кислота.
Дихроматна кислота при розчиненні переходить у хроматну:
H2Cr2O7 + H2O = 2H2CrO4
|
· Хромати (жовті) – утворюються при взаємодії CrO3 з лугами або основними оксидами:
CrO3 + 2NaOH = Na2CrO4 + H2O
При підлуженні дихроматів:
K2Cr2O7 + 2KOH = 2K2CrO4 + H2O
· Дихромати (оранжеві) – утворюються при підкисленні розчинів хроматів:
2K2CrO4 + 2HCl = К2Cr2O7 + 2KCl + H2O
Таким чином, між хроматами та дихроматами існує рівновага:
Н+
Хроматидихромати
ОН–
Хромати та дихромати – сильні окисники, особливо у кислому середовищі:
X + K2Cr2O7 + 4H2SO4 = Y + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 4H2O
Якісні реакції на CrO42– та Cr2O72–:
CrO42– + Ba2+ = BaCrO4↓ жовтий осад
CrO42– + Pb2+ = PbCrO4↓ жовтий осад
CrO42– + 2Ag2+ = Ag2CrO4↓ коричневий осад
Дихромати окислюються пероксидом водню до надхроматної кислоти синього кольору:
K2Cr2O7 + 4H2O2 + H2SO4 = 2H2CrO6 + K2SO4 + 3H2O
Біологічна роль Хрому:
· Позитивно впливає на процеси кровотворення.
· У складі ферменту трипсину приймає участь у процесі травлення.
· Впливає на вуглеводний обмін. Недостача Хрому в їжі приводить до підвищення рівня глюкози у крові та сечі.
Застосування сполук Хрому:
· Хромова суміш (K2Cr2O7 та конц. H2SO4) використовується для миття лабораторного посуду.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 633;