Економіка добробуту та теорія квазіоптимуму

Теорія загальної рівноваги має широку область застосування. Вона використовується для аналізу ефективності чи неефективності економіки. Однак найбільш важливу роль вона відіграє у визначенні наукових основ економіки добробуту.

Існують різні критерії оцінки динаміки добробуту. Один з них – критерій Парето, який спирається на ціннісні передумови індивіда і виходить з того, що кожна людина спроможна краще за всіх оцінити свій власний добробут. Це призводить до того, що добробут окремих людей не є співставним. Тому суспільний добробут не може бути визначений шляхом додавання, не є “сумою щастя” всіх членів суспільства.

Відмова від порівняння міжособистих корисностей призводить Парето до заперечення існування єдиного суспільного оптимуму. Замість цього розкривається нескінчена множина неспівставних між собою оптимумів. З точки зору Парето, рух з точки А в точку К є економічно неефективним (див. рис. 13.3). Але це насправді не завжди так. У 30-ті роки Н. Калдор і Дж. Хікс висунули інший критерій: добробут підвищується, якщо ті, хто виграє, оцінюють свої доходи вище за збитки потерпілих.

Припустимо, в нашому прикладі досягнення точки К оцінюється споживачем В максимум в К_В. Таку величину він готовий заплатити споживачу А. Втрати споживача А не перевищують К_А (величини, яку споживач А готовий витратити, щоб не допустити просування споживача В у точку К). Якщо К_В > К_А, то зміна згідно із критерієм Калдора-Хікса є ефективною. Згідно із цим критерієм компенсаційні виплати є можливими, але не обов’язковими, тобто носять потенційний характер. Т. Сітовскі звернув увагу на внутрішнє протиріччя критерію Калдора-Хікса (рис. 13.6-а).

U_B U_B

S

T A K

F C

A E

B

S ^ T ^ U_A U_A

(а) (б)

Рис.13.6. Критерії оцінки добробуту Т. Сітовскі (а) та А. Бергсон (б)

Рух з точки А в точку В покращує згідно із критерієм Калдора-Хікса добробут, так як точка А знаходиться всередині кривої споживацьких можливостей SS ^, якій належить точка В. Однак і рух із точки В в точку А також є ефективним, з точки зору Калдора-Хікса, тому що точка В знаходиться всередині кривої споживацьких можливостей ТТ ^ , яка проходить через точку А. Таким чином, якщо криві споживацьких можливостей перетинаються, то критерій Калдора-Хікса дає невизначені результати. Тому Т. Сітовскі пропонує подвійний критерій: по-перше, потрібно впевнитись, що рух із першої точки до другої покращує положення згідно із критерієм Калдора-Хікса і, по-друге, перевірити, що зворотній рух із другої точки у першу не покращує положення згідно із критерієм Калдора-Хікса. Лише тоді, коли дотримаються обидві умови, добробут підвищується.

Однак і критерій Т. Сітовскі не знімає проблему, не вирішену Калдором-Хіксом, тому що намагання привести різноякісні корисності до єдиної грошової бази має свої межі. Тому знов залишається гострою проблема розробки системи цінностей. На це звернув увагу А. Бергсон. Він виходить з того, що така система повинна бути розроблена економістами, законодавчими чи виконавчими органами. Створення такої системи означало б побудову карти кривих байдужості (рис.13.6-б), яка відображала б функцію суспільного добробуту.

Однак, критерій Бергсона не має необхідного набору інструментів для побудови функції суспільного добробуту, а без нього – атрибутів, необхідних для його практичного застосування.

Зміна ринкової ситуації може суттєво вплинути на ефективність. Так, припустимо, що виробництво товару Y монополізовано, тоді як товар Х виробляється за умов досконалої конкуренції. Це означає, що P_Y > MR_Y = MC_Y, тоді як P_X = MR_X = MC_X. Розділивши одне рівняння на інше отримаємо:

P_Y / P_X > MC_Y / MC_X , або P_Y / P_X . MRT_YX. (13.15)

Оскільки споживачі керуються цінами ринку, вони при зростанні цін на монополізований продукт скорочують його споживання.

В умовах рівноваги для кожного споживача виконується рівняння:

P_Y / P_X = MRS_YX. (13.16)

Таким чином, MRS_YX > MRT_YX. Ресурси, що вивільнюються із монополізованого виробництва перепливають у виробництво товару Х. Це призведе до його перевиробництва і зниженню ціни на нього. Отже, існування монополії викривлює ціни, по-перше, у монополізованому виробництві, по-друге, у всіх інших галузях.

Податки також викривлюють загальну рівновагу, тому що сприяють відхиленню цін від рівноважних. Це впливає, з одного боку, на виробників, а з іншого боку, на вибір споживачів. Останні, намагаючись зменшити податковий тягар, обирають товари-замінники. Зростаючий ефект взамозамінюваності призводить до викривлення сукупного попиту і в кінцевому випадку до втрати ефективності.

Припустимо, споживання товару Х обкладається податком, а споживання товару Y – не обкладається. Якщо податок сплачують продавці, тоді чиста ціна дорівнює ринковій за вирахуванням суми податку:

P_p = P_t (1 – t), (13.17)

де P_p – чиста ціна;

P_t – роздрібна ціна з податковою надбавкою;

t – податкова надбавка до ціни.

Звідси (P_t – P_p) – величина податку з кожної одиниці товару Х.

Для покупців:

= MRS_YX (13.18)

Однак виробники орієнтуються не на роздрібну ціну P_t, а на ту ціну, яку реально отримують, тобто P_p. Отже, для продавців:

= MRT_YX (13.19)

Але так як P_t > P_p, то MRS_YX < MRT_YX. Таким чином, суспільство несе втрати ефективності, податок перешкоджає досягнути оптимуму по Парето.

В реальній дійсності зустрічаються обидва розглянутих вище випадки. Якщо виробництво товару Y монополізовано, а товару Х ні, можна застосувати податкову політику і за її допомогою намагатись відтворити порушену рівновагу. Якщо завдяки податку вдасться підняти ціни на товар Х, приплив додаткових ресурсів в цю галузь припиниться і може навіть виникнути ситуація тиску на галузь, в якій панує монополія. Загальна рівновага досягається на новому рівні, на рівні квазіоптимуму. Теорія квазіоптимуму стверджує, що у випадку, коли в одній галузі викривлення не можуть бути усунуті, краще відмовитись від досягнення максимуму ефективності в іншій галузі, з тим щоб збалансувати економіку в цілому.

Контрольні питання:

1. В чому полягає відмінність часткової і загальної рівноваги?

2. Що таке ефект зворотнього зв’язку?

3. Розкрийте сутність процесу взаємодії декількох ринків благ.

4. Що представляє собою модель загальної економічної рівноваги Вальраса?

5. Яким чином аналіз загальної рівноваги використовується для дослідження ринкової системи як єдиного цілого; дослідження взаємозв’язків між рівноважними цінами й обсягами виробництва на всіх ринках?

6. Яким чином одна точка на діаграмі Еджуорта може відповідати одночасно двом ринковим кошикам, що є власністю двох споживачів?

7. Чому граничні норми заміщення обох споживачів дорівнюють одна одній в кожній точці кривої контрактів?

8. Яких умов необхідно дотримуватись для того, щоб розподіл перебував на кривій контрактів?

9. Яке відношення має межа можливих корисностей до кривої контрактів?

10. В якому випадку для аналізу використовується крива виробничих можливостей?

11. Що таке гранична норма трансформації? З якою метою вона використовується?

12. Як досягти ефективності випуску?

13. Охарактеризуйте основні критерії оціни добробуту.

14. Що таке Парето-ефективність? Які чинники і яким чином перешкоджають досягненню оптимуму по Парето?

15. В чому полягає сутність теорії квазіоптимуму?

ЛЕКЦІЯ № 20 (2 години)