Високого відсотку повільноскоротних волокон

Нарис. 4.16 показано потребу у кисні у тренованих плавців (чоловіків та жінок), а також у групи добре підготовлених триборців. Показники споживання кисню заносили до графіка при різних швидкостях плавання. Хоча триборці щоденно проводили тренувальні заняття з плавання, жоден з них ніколи не виступав у змаганнях з плавання. Цікаво, що хоча багато з триборців мали значно вищі показники аеробної працездатності, ніж плавці, лише небагато з них могли демонструвати такі ж результати, як найслабший з плавців. Деякі плавчихи з МСК 2,1-2,3 л∙хв^-1 пропливали дистанцію 400 м з таким самим результатом,як і триборці з МСК понад 5,0 л∙хв^-1. Для плавців була характерною вища ефективність.

Результати у багатьох видах спорту можуть більшою мірою залежати від техніки спортсмена, ніж від здатності продукувати енергію. Тому важливо не тільки спрямовувати зусилля на підвищення витривалості та збільшення сили, але й на підвищення технічної майстерності спортсменів.

Однак у видах спорту, що потребують прояву витривалості, успіх зумовлений принаймні такими чинниками:

• високим показником МСК;

• високим порогом лактату або початком акумуляції лактату у крові;

• більшою економією зусиль або низьким показником СК під час виконання роботи однакової інтенсивності;

• високим відсотком повільноскоротних волокон.

ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИТРАТИ ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ ДІЯЛЬНОСТІ

Кількість енергії, що витрачається у різних видах діяльності, залежить від інтенсивності та виду фізичного навантаження. Витрати енергії у більшості видів діяльності визначають за величиною споживаного кисню, вимірюючи середній показник споживання кисню за одиницю часу. На основі отриманого показника обчислюють кількість кілокалорій енергії, котра витрачається щохвилини (ккал∙хв^-1).

Ці показники звичайно не ураховують анаеробні аспектим'язовоїдіяльності та надлишкове споживання кисню після виконання роботи.

Це дуже важливо, оскільки витрати енергії під час виконання певної роботи можуть становити 300 ккал плюс додаткові 100 ккал під час відновлення. Таким чином, загальні витрати енергії становитимуть не 300, а 400 ккал.

Організму пересічної людини необхідно 0,20-0,35 л кисню на хвилину для задоволення потреби в енергії у стані спокою. Це становить 10-18 ккал-хв~¹, або 60-108 ккал∙год^-1, або 1440-2592 ккал∙добу^-1. Очевидно, що будь-який вид діяльності збільшує цей показник. Діапазон добової витрати енергії є дуже широким. Він залежить від багатьох чинників, у тому числі від

• рівня фізичної активності;

• віку;

• статі;

• розмірів тіла;

• маси тіла;

• складу тіла.

Так само відрізняються витрати енергії при заняттях різними видами спорту. Деякі види — стрільба з лука або гра у кеглі — потребують енергії не набагато більше, ніж стан спокою. Інші види, такі, як спринтерські змагання, потребують дуже багато енергії. Окрім інтенсивності фізичного навантаження, слід ураховувати також його тривалість. Наприклад, під час бігу зі швидкістю 25 км∙год^-1 (15,5 миль∙год^-1') витрачається близько 29 ккал∙хв^-1, однак таку швидкість можна підтримувати лише протягом короткого відрізку часу. А під час бігу підтюпцем зі швидкістю 11 км∙год^-1 (7 миль∙год^-1) витрачається тільки 14,5 ккал∙хв^-1, тобто удвічі менше. Однак швидкість бігу підтюпцем можна підтримувати значно довше, що призведе до більшої загальної витрати енергії.

У табл. 4.5 наведено середні показники витрат енергії чоловіків та жінок у різних видах м'язової діяльності. Більшість видів фізичного навантаження, поданих у таблиці, включають переміщення маси тіла, тому наведені значення можуть значно коливатися залежно від індивідуальних відмінностей, а також рівня технічної майстерності (ефективності руху).

Таблиця 4.5