Розробка гіпотез щодо ймовірних змін демографічних тенденцій у прогнозному періоді

Історія демографічних прогнозів налічує вже не одну сотню років. Більшість учених – представників різних наук – намагалися відшукати специфічні “об'єктивні закони зростання населення”: біологічні, математичні, економічні та ін. Ці “закони” намагалися виводити зі спостережень над закономірностями розмноження тварин або експериментуючи з математичними моделями. Усі ці спроби виявилися безуспішними. Ніякого автоматизму у зростанні населення (окрім його інерції) не існує. Воно визначається законами соціальної поведінки людей, яка, у свою чергу, управляється законами суспільного життя. Тому лише пізнання законів розвитку суспільства, взаємозв'язки економічних, психологічних, культурно-етнічних та інших соціальних чинників, що визначають у певні періоди часу демографічні настанови, плани, рішення і дії тисяч та мільйонів людей, може наблизити прогнозистів до правильного передбачення майбутнього демографічного розвитку.

Якщо певне припущення щодо вірогідних тенденцій рівнів шлюбності, народжуваності і смертності, міграції населення сформульоване, пересування віку – справа вже відомої нехитрої арифметики (пересування віків).

Для визначення вірогідних майбутніх тенденцій смертності підсумовуються експертні оцінки можливого зниження (або зростання) смертності від конкретних причин (або класів причин) смерті. На основі цих оцінок будуються гіпотетичні таблиці смертності, за допомогою яких потім розраховуються необхідні для прогнозу коефіцієнти дожиття. Але можна зробити і простіше. Можна використовувати таблиці смертності деяких країн, що досягли великих успіхів у зниженні смертності, також типові таблиці смертності Коула і Демені, запозичивши з них відповідні показники. Існують (на Заході) й типові таблиці смертності за причинами смерті. У табл. 7.1 наведено розподіл померлого населення України за окремими видами причин смерті.

Таблиця 7.1

Розподіл померлих за окремими причинами смерті у 2008 – 2009 рр.

Показники   Причини смерті	2009 р.	2008 р.
осіб	на 100 000 осіб	осіб	на 100 000 осіб
Усього померлих		1595,3		1683,5
у тому числі від
деяких інфекційних та паразитарних хвороб		34,4		37,6
з них: туберкульозу		19,8		23,2
хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)		11,6		10,7
Новоутворень		191,8		192,2
Хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням
імунного механізму		0,7		0,6
Ендокринних хвороб, розладів харчування та порушень обміну речовин		5,8		6,3
Розладів психіки та поведінки		4,8		6,4
з них розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю		3,1		4,7
Хвороб нервової системи		14,2		16,4
Хвороб ока та його придаткового апарату	-	-	-	-
Хвороб вуха та соскоподібного відростка		0,1		0,1
Хвороб системи кровообігу		1047,2		1075,0
з них алкогольної кардіоміопатії		14,3		21,7
Хвороб органів дихання		46,6		52,8
Хвороб органів травлення		66,5		76,4
з них алкогольної хвороби печінки		8,5		11,4
Хвороб шкіри та підшкірної клітковини		0,9		1,2
Хвороб кістково-м’язової системи		1,5		1,6
Хвороб сечостатевої системи		6,7		7,0
Вагітності		0,2		0,2
Окремих станів, що виникають у перинатальному періоді		5,7		5,6
Природжених вад розвитку, деформацій		4,3		4.4
Неуточнених та невідомих причин смерті		53,6		60,9

Продовження табл. 7.1

Важливо при цьому пам'ятати, що точність прогнозу визначається майже виключно якістю гіпотези про тенденції демографічного розвитку, а не складністю математичних формул.