Сучасні тенденції природного руху населення

Поза сумнівом, динаміка народжуваності в Україні за останні роки є реакцією на ті соціально-політичні та економічні процеси, що відбуваються в країні. Погіршення економічної ситуації і соціальна напруженість призводять до відмови від багатодітних сімей. Невизначеність соціальних та економічних перспектив, незахищеність особи, зниження життєвого рівня і страх за близьких призводять до модифікації демографічної поведінки. Люди відмовляються від бажаної кількості дітей, відкладають народження до кращих часів, відкладають шлюби або підміняють їх іншими, менш стійкими союзами або іншими формами відносин (табл. 4.1).

Дані табл. 4.1 показують, що у 2009 році природний приріст населення мав негативну тенденцію – 129 678 осіб, у 2008 році – 170 173 особи. Лише в декількох областях України кількість народжених перевищила кількість померлих (Волинська, Закарпатська, Рівненська та м. Київ). Найбільш негативна тенденція щодо приросту спостерігається в Донецькій області – 20 408 осіб, Дніпропетровській області – 11 500 осіб, Луганській області – 11 467 осіб, Харківській області – 9 894 осіб та Полтавській області – 7 622 осіб.

Таблиця 4.1

Природний рух населення у 2008 – 2009 рр.

Продовження табл. 4.1

Основними концепціями зниження народжуваності є: гомеостатистична концепція автоматичного регулювання рівнів народжуваності та смертності в суспільстві, концепція обмеження соціальними рестриктами інстинкту людини до розмноження, концепція зменшення потреби в дітях і концепція розповсюдження знань та практики концепції під впливом зростання писемності і рівня освіченості населення.

Чинники народжуваності. Сьогодні природний приріст населення практично залежить від рівня народжуваності. Історично еволюція народжуваності була обумовлена соціально-економічним розвитком суспільства. Причини зміни рівня народжуваності не можна зрозуміти, не вивчивши вплив на розвиток даного процесу цілої системи чинників, у якій виділяються дві основні групи: демографічні та соціально-економічні.

Головний об'єктивний демографічний чинник народжуваності – склад населення за статтю та віком.Оскільки кількість дітей, що народилися в шлюбі, значно домінує над народженням позашлюбних дітей, то вона значною мірою залежатиме від частки заміжніх жінок. А кількість жінок, які перебувають у шлюбі або збираються одружитися, визначається кількістю можливих чоловіків. Інакше кажучи, оптимальність шлюбної ситуації визначається відповідністю кількості осіб обох статей шлюбного віку.

Дослідження показали, що рівень народжуваності в міських поселеннях, як правило, нижчий, ніж у сільських місцевостях, а тенденція збільшення ролі городян у загальній чисельності населення країни з 18 % у 1926 р. до 72,0 % у 2009 р. зумовила зниження народжуваності. Це пов'язано з тим, що в містах до шлюбу жінки вступають пізніше, ніж у сільській місцевості, і міські жінки обмежують народжуваність після першої дитини, а сільські – після другої. У вивченні впливу соціально-економічних чинників на народжуваність велике значення має диференціація народжуваності в поселеннях різного типу.

До відносних показників смертності відносяться загальні й окремі коефіцієнти смертності населення.Найбільш поширений серед них – загальний коефіцієнт смертності, цінність якого полягає у здатності характеризувати інтенсивність смертності одним показником, і для розрахунку якого завжди є в наявності початкові дані (кількість померлих за рік і середня чисельність населення за цей же період), а простота і єдність методології розрахунку (відношення кількості померлих до середньої чисельності населення на 1 000 осіб населення) дозволяє проводити зіставлення рівня смертності в різних регіонах світу і простежувати динаміку за різні періоди часу. Коли роблять висновки про те, що смертність зменшилась, стабілізувалась або збільшилась, то мають на увазі загальний коефіцієнт смертності.

Сьогодні в деяких країнах світу відбувається стабілізація загального коефіцієнта смертності, а в інших – деяке його зростання значною мірою обумовлено процесом старіння населення, тобто збільшенням у його складі осіб похилого віку, смертність серед яких найбільш висока.

У зв'язку зі схильністю загальних коефіцієнтів смертності до впливу вікової структури населення, їх рівень і динаміка не можуть відображати інтенсивність дійсних тенденцій смертності.

З метою досконалого вивчення процесів смертності населення застосовують окремі коефіцієнти смертності.Їх розрахунок аналогічний до розрахунку загального коефіцієнта, але визначається відношенням кількості померлих у певній групі населення до середньої їх чисельності на 1 000 осіб відповідної групи населення.

Цими коефіцієнтами є вікові показники смертності населення, показники смертності чоловіків і жінок, міського і сільського населення, причини смерті та ін.

Залежно від завдання дослідження ці коефіцієнти розраховуються шляхом відношення кількості померлих за певний період часу на досліджуваній території з міського або сільського населення, чоловіків, жінок або осіб обох статей різного віку або в певному віці від усіх причин, або певної причини смерті до середньої кількості населення в перерахованих групах.

На смерть впливає безліч різних чинників, як соціально-економічних, так і біологічних. Серед останніх найбільш значущим є вік. Тому серед окремих показників (коефіцієнтів смертності) найбільш важливі – вікові показники смертності населення. Збільшення частки людей похилого віку в загальній чисельності населення – одна з причин зростання загального коефіцієнта смертності. Це набуває великого значення у зв'язку з тим, що старіння населення, яке відбувається в результаті зниження народжуваності і збільшення тривалості життя, стає характерним для всіх розвинених країн.

Тому в процесі статистичного аналізу смертності, перш за все, необхідно установити розбіжність у її рівні за окремими віковими групами, а потім переходити до розгляду інших чинників.

Велике практичне значення для всіх країн світу має загальна тенденція переважання чоловічої смертності над жіночою. Причому нині цей розрив збільшується. Диспропорція у статевому розподілі коефіцієнта смертності характеризується за двома напрямами: у молодому віці – через підвищену смертність від травматизму, а у старшому віці – за рахунок більшої смертності чоловіків від хвороб серцево-судинної системи.

Аналіз диференціації рівня смертності міського і сільського населення свідчить про те, що загальні коефіцієнти смертності населення, яке проживає в сільській місцевості, вищі, ніж у тих, хто проживає в місті. Це пояснюється високими темпами старіння сільського населення.

Смерть настає у зв'язку з причинами різного характеру. Зміна структури смертей залежить від впливу ендогенних та екзогенних чинників.

Смертність – природний процес зменшення чисельності населення – один з двох головних підпроцесів відтворення населення. Він залежить від великої кількості біологічних та соціальних чинників (природно-кліматичних, генетичних, економічних, політичних, культурних та ін.). З погляду демографічного аналізу смертності існує наступне їх групування: ендогенні (джерелом є внутрішній розвиток людського організму) і екзогенні (пов'язані з дією зовнішнього середовища). Смерть завжди обумовлюється взаємодією обох груп чинників, але роль кожного з них може бути принципово різною з погляду основних характеристик смертності.

Дія ендогенних чинників смертності обумовлена в основному старінням організму. Ендогенні процеси в певному розумінні впорядковані, їх дія розподіляється впродовж життя кожної людини не випадковим чином, не рівномірно, а концентрується в похилому віці. Ця впорядкованість відносна, у дії ендогенних чинників також є випадковий компонент. Деяка кількість ендогенно-детермінованих смертей, обумовлених спадковими хворобами, вродженими вадами та ін., наступає в молоді роки або дитячі роки. Хоча швидкість природного старіння – еволюційна характеристика, вона не абсолютно однакова для всіх людей, вона має індивідуальні особливості; тому вік, до якого життєздатність слабшає настільки, що смерть стає неминучою, коливається в деяких межах навколо величини, що називається біологічною тривалістю життя.

Потік впливу екзогенних чинників смертності на розвиток індивідуального організму неврегульований, випадковий. Вірогідність стати об'єктом таких дій, а також вірогідність того, що їх сила перевищить захисні сили організму і призведе до смерті, меншою мірою залежить від віку. До екзогенних чинників відносять нещасні випадки, травми та отруєння, інфекційні та паразитарні хвороби, гострі захворювання органів дихання і травлення й деякі інші.

У всьому світі основними причинами смерті були визнані інфекційні та паразитичні захворювання. Ще на початку XX ст. смерть від інфекційних захворювань складала близько 20 % від усіх випадків. Завдяки досягненням у галузі медицини була практично ліквідована смертність від таких інфекційних захворювань, як віспа, чума та ін. Починаючи із середини XX ст., серед причин смерті найбільшого значення набули серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення і в економічно розвинених країнах почала зростати їх питома вага.

Дитяча смертність – це смертність дітей першого року життя (0 – 12 місяців). Смертність є максимальною в першу добу після народження і має тенденцію до зниження в перший тиждень життя. Вона ще більше знижується до кінця першого місяця, півріччя, року життя. Основними причинами дитячої смертності є хвороби перинатального періоду, вроджені аномалії розвитку, а також ускладнення і передвчасні пологи. У табл. 4.2 наведено дані щодо кількості померлих у перинатальному віці у 2008 – 2009 рр.

Таблиця 4.2

Кількість померлих у перинатальному періоді у 2008 – 2009 рр.

Закінчення табл. 4.2

Дані показники свідчать про незмінну тенденцію порівняно з 2008 р. роком. Якщо у 2008 р. кількість померлих у перинатальному періоді склала 3 274 осіб, то у 2009 р. – 3 266 осіб. Якщо аналізувати ситуацію за регіонами Україні у 2009 р., то найгіршою вона є в Донецькій області – 370 померлих дітей, Дніпропетровській області – 238 дитини, Одеській області – 204 дитини, Львівській області – 184 дитини. Невелика кількість померлих у перинатальному періоді спостерігається у м. Севастополь – 34 дитини, Чернігівській області – 63 дитини та Чернівецькій області – 66 дітей.

У табл. 4.3 наведено дані щодо розподілу померлих дітей віком до 1 року за окремими причинами смерті у 2008 – 2009 рр.

Таблиця 4.3

Розподіл померлих дітей віком до 1 року за окремими причинами смерті у 2008 – 2009 рр.

Продовження табл. 4.3

Закінчення табл. 4.3

Дані табл. 4.3 свідчать про незмінну негативну тенденцію порівняно з 2008 роком. Якщо у 2008 році кількість померлих дітей склала 2 885 осіб, то у 2009 році – 2 853 особи. Якщо аналізувати ситуацію щодо розподілу померлих дітей за видами захворювань у 2009 році у загальній кількості, то найбільша частка припадає на смертність у перинатальному періоді – 53,2 %.

У табл. 4.4 наведено розподіл померлих за окремими причинами смерті у 2008 – 2009 рр.

Таблиця 4.4

Розподіл померлих за окремими причинами смерті у 2008 – 2009 рр.

Показники   Причини смерті	2009 р.	2008 р.
осіб	на 100 000 осіб	осіб	на 100 000 осіб
Усього померлих,		1595,3		1683,5
у тому числі від
деяких інфекційних та паразитарних хвороб		34,4		37,6
з них: туберкульозу		19,8		23,2
хвороби, зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)		11,6		10,7
Новоутворень		191,8		192,2
Хвороб крові й кровотворних органів та окремих порушень із залученням
імунного механізму		0,7		0,6

Продовження табл. 4.4

Результати табл. 4.4 свідчать про те, що на 01.09.2009 р. кількість померлих за окремими причинами смерті на 100 000 осіб склала 427 005 осіб, у 2008 р. цей показник склав 453 540 осіб. Якщо проаналізувати смертність за окремими причинами, то найбільша кількість осіб, які померли від хвороб системи кровообігу – 280 298 осіб, новоутворень – 51 342 осіб, зовнішніх причин смерті – 29 526 осіб.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття “природний рух населення”.

2. Визначте основні загальні коефіцієнти природного руху населення.

3. Визначте основні спеціальні коефіцієнти народжуваності.

4. Обґрунтуйте сучасні тенденції природного руху населення в Україні.

5. Визначте основні складові концепції зниження народжуваності та збільшення смертності у світі та зокрема в Україні.

6. Обґрунтуйте сутність та зміст ендогенних та екзогенних факторів.

7. Обґрунтуйте тенденції природнього руху міського населення в Україні на даний момент часу.

8. Обґрунтуйте тенденції природнього руху сільського населення в Україні на даний момент часу.

9. Обґрунтуйте тенденції щодо кількості померлих у перинатальному періоді в Україні на даний момент часу.

10. Обґрунтуйте тенденції щодо кількості померлих дітей віком до одного року за окремими причинами смерті в Україні на даний момент часу.

Література:[5 – 7; 12; 15; 16; 18 – 24; 27; 30; 33 – 36, 39, 41].