СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Автономія фінансова місцевого самоврядування - можливість територіальних колективів та їхніх органів забезпечувати здійснення покладених на них законом функцій за рахунок власних та закріплених фінансових джерел.

Баланс фінансових ресурсів території - система показників, яка відображає джерела утворення, обсяги, а також напрямки використання фінансових ресурсів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці за певний проміжок часу, як правило, за рік. Баланс фінансових ресурсів території є одним із показників фінансового планування.

Банківська система касового виконання бюджету - система касового виконання державного і місцевих бюджетів. Забезпечується банківськими установами. Касове виконання державного бюджету при цій системі покладається на центральний банк, місцевих бюджетів - на уповноважені банківські установи.

Бюджет Автономної Республіки Крим - сукупність доходів і видатків республіканського бюджету автономії, а також районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим (різновид зведеного бюджету).

Бюджет міста з районним поділом - сукупність доходів і видатків міського бюджету та бюджетів районів у складі міста (різновид зведеного бюджету).

Бюджет області - сукупність доходів і видатків обласного бюджету, а також бюджетів районів і міст обласного підпорядкування (різновид зведеного бюджету).

Бюджет району - сукупність доходів і видатків районного бюджету, а також бюджетів міст районного підпорядкування, сільських та селищних рад (різновид зведеного бюджету).

Бюджет селищної та сільської ради - бюджет, що складається, затверджується і виконується органами се­лищного та сільського самоврядування.

Бюджет територіальної громади - бюджет міста, села, селища або добровільного об’єднання кількох сіл в одну громаду.

Бюджетна децентралізація - процес передачі частини прав, компетенції, відповідальності і фінансових ресурсів у бюджетній сфері від центральної влади на користь місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Наслідком бюджетної децентралізації є збільшення частки місцевих бюджетів у доходах і видатках зведеного (консолідованого) бюджету.

Бюджетна класифікація - групування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками. Розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України. У зарубіжних країнах, як правило, немає єдиної бюджетної класифікації для всіх бюджетів немає.

Бюджетна позичка - кошти, що надаються на принципах строковості та поворотності з державного бюджету України місцевим бюджетам, а також з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня для покриття тимчасових касових розривів при їх виконанні.

Бюджетна резолюція - нормативний документ, який щороку приймається Верховною Радою України і визначає основні напрямки бюджетної політики на черговий рік. Першу бюджетну резолюцію прийнято в 1995 році.

Бюджетне законодавство України. У 90-х рр.. бюджетне законодавство України складалось із Закону “Про бюджетну систему Української РСР” від 5 грудня 1990 р., із закону “Про бюджетну систему України” від 29 червня 1995 р., із щорічних законів “Про Державний бюджет України”, із Постанови Верховної Ради України від 7 липня 1995 року "Про основні напрями бюджетної політики на 1996 рік (Бюджетна резолюція)”, із Постанови Верховної Ради України від 3 липня 1996 року "Про основні напрям­ки бюджетної політики на 1997 рік", із Постанови Верховної Ради України від 3 липня 1997 року "Про основні напрямки бюджетної політики на 1998 рік (Бюджетна резолюція)”, із Постанови Верховної Ради від 6 травня 1996 року "Про затвердження правил оформлення проекту Закону України "Про Державний бюджет України".

Бюджетне регулювання - процес збалансування (вирівнювання) доходів та видатків бюджетів різних рівнів, що входять до системи бюджетів по вертикалі й по го­ризонталі. Вирівнювання по вертикалі системи бюджетів означає збалансування доходів і видатків, з одного боку, державного бюджету України, з іншого - місцевих бюджетів у сукупності на всіх їхніх рівнях (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь, міста, райони, райони у містах, села і селища). Вирівнювання по горизонталі означає збалансування доходів і видатків між так званими бідними і багатими територіями. Бюджетне регулювання в окремих рисах є синонімом поняття фінансове вирівнювання, яке використовується в практиці зарубіжних країн.

Бюджетне самофінансування - спосіб забезпечення доходної частини бюджету за рахунок власних доходів відповідної території.

Бюджетний договір між Кабінетом Міністрів України і урядом Автономної Республіки Крим – форма між бюджетних взаємовідносин між державним бюджетом України і бюджетом Автономної Республіки Крим. Фактично запроваджено з 1992 р., передбачено в Законі “Про Державний бюджет України на 1995 рік”. З 1996 року ця форма міжбюджетних взаємовідносин не використовується.

Бюджетний процес - встановлений законодавством порядок складання, розгляду, затвердження й виконання бюджетів, що входять до системи бюджетів. Крім того, це порядок контролю за виконанням бюджетів, а також звітів про виконання їх.

Бюджетний унітаризм - форма міжбюджетних взаємовідносин у країнах з унітарним державним устроєм, що базуються на засадах, визначених центральною владою в законодавчому порядку.

Бюджетний устрій - побудова системи бюджетів, її поділ на окремі види бюджетів на основі державного і територіального устрою країни. Це система принципів організації системи бюджетів та взаємозв'язків між її окремими ланками.

Бюджетний федералізм - форма міжбюджетних взаємовідносин у країнах з федеративним державним устроєм, які базуються на розподілі компетенції федеральної влади і суб’єктів федерації на договірних відносинах.

Бюджетні процедури - процедури підготовки проекту бюджету виконавчим органом державної влади або місцевого самоврядування, його оформлення, подачі до представницького органу влади, розгляду, слухання в представницькому органі владі, а також порядку доопрацювання проекту, внесення до нього змін, затвердження бюджету, введення його в дію та затвердження звіту відповідно до визначених термінів. Відповідні процедури застосовуються і до державного бюджету України.

Валовий податковий продукт (ВПП) - показник, що характеризує обсяг сукупних податкових надходжень у межах держави. Використовується в практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Валютні фонди - валютні кошти органів місцевого самоврядування, що формуються на основі порядку, встановленого законодавством України, включаються до складу місцевого бюджету і витрачаються з метою, визначеною місцевою владою. Кошти валютних фондів зберігаються на спеціальних валютних рахунках органів місцевого самоврядування .

Видатки місцевих бюджетів - кошти, які спрямовуються відповідними місцевими органами влади на фінансування заходів з метою забезпечення покладених на ці органи функцій. Видатки місцевих бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Поточні - це видатки на фінансування діючої мережі підприємств, закладів і установ, що перебувають у власності місцевого самоврядування, а також на заходи соціального захисту і соціального забезпечення населення. Видатки розвитку - це видатки місцевих бюджетів на інвестиційні програми і капітальні вкладення.

Виконання місцевого бюджету - процес забезпечення доходів бюджету та його видатків, що здійснюється місцевим органом державної виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування.

Вільні бюджетні кошти - додаткові кошти, що утворюються в процесі виконання бюджету і не затверджуються в складі його доходів і видатків.

Власні доходи місцевих органів влади - доходи, які належать місцевій владі і акумулюються нею за рахунок джерел, що є на підвідомчій території. До власних доходів належать місцеві податки і збори, комунальні платежі, доходи від майна та ін.

Громадські послуги - ключовий інститут у системі місцевого самоврядування. Це послуги, що надаються громадянам місцевими інститутами публічної влади в межах їхніх функцій і завдань.

Гранти місцевим органам влади - фінансові ресурси, які передаються місцевій владі з бюджетів вищого рівня для фінансування окремих завдань і функцій. Фінансові ресурси у формі грантів можуть надаватися місцевим органам влади також міжнародними фінансовими організаціями та бізнесовими структурами. Як поняття використовується в багатьох зарубіжних країнах.

Делеговані повноваження - повноваження, які доручаються для виконання місцевій владі від імені центральної влади. Фінансування завдань, що виконуються в межах делегованих повноважень, забезпечується державою.

Державний бюджет України - бюджет, який складається, затверджується і виконується центральними органами державної влади України.

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами. Є два основні показники, які вибачають рівень дефіциту бюджету: відношення частки видатків, які не забезпечуються доходами, до всіх видатків у відсотках та відношення частки видатків, що не забезпечуються доходами, до обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) у відсотках.

Додатковий місцевий бюджет - бюджет, який складається в багатьох зарубіжних країнах для доповнення основного і враховує зміни, що відбуваються у видатках та доходах.

Дотація - кошти, що передаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня місцевим бюджетам нижчого рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів і видатків.

Доходи місцевих бюджетів - кошти, які надходять до відповідних місцевих бюджетів у розмірах і в порядку, встановлених законодавче. Включають: власні або закріплені доходи, відрахування від регульованих доходів, дотації, субсидії, субвенції та інші трансферти. Доходи місцевих бюджетів розподіляються на податкові і неподаткові.

Жироцентраль - різновид комунальної кредитної установи, що забезпечує безготівкові розрахунки органів місцевого самоврядування та надає короткострокові кредити. Жиро централі утворено в Німеччині та в інших зарубіжних країнах.

Закріплені доходи - доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотка, на постійній чи довготривалій основі, у встановленому законом порядку надходять до відповідного місцевого бюджету.

Затвердження місцевого бюджету - процедури розгляду та прийняття рішень про введення в дію бюджету представницьким органом місцевого самоврядування.

Зведений (консолідований) бюджет України - сукупність усіх бюджетів (державного, Автономної Республіки Крим та інших місцевих), які входять до бюджетної системи за доходами і видатками.

Звіт про виконання місцевого бюджету - бюджетна процедура, яка забезпечується місцевим органом державної виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування на сесійному засіданні представницького органу місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством.

Земські збори - форма місцевих податків, які встановлювали земства - органи місцевого самоврядування Російської імперії в період із 1864 р. до 1917 р.

Земські повинності - форма цільових місцевих податків, які встановлювалися земствами.

Казначейська система касового виконання бюджету - система касового виконання бюджету, яке забезпечується спеціальним органом міністерства фінансів - державним казначейством. В Україні утворено Державне казначейство, на яке покладено функції виконання державного бюджету, ведення обліку його касового виконання, управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Касове виконання місцевого бюджету - організація та здійснення прийому, зберігання й видачі бюджетних коштів, ведення обліку і звітності в процесі виконання місцевого бюджету. Касове виконання місцевого бюджету в Україні здійснюється територіальними відділеннями Національного банку України, а в тих адміністративно-територіальних одиницях, де таких відділень немає, - іншими уповноваженими банками.

Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів - перелік повноважень і обов'язків місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування різних рівнів у бюджетному процесі, у сфері складання, затвердження й виконання місцевого бюджету, утворення позабюджетних, цільових, резервних і валютних фондів, запровадження місцевих податків і зборів, залучення фінансово-кредитних ресурсів тощо.

Комунальна власність - самостійна форма власності, яка, за Конституцією України, є власністю територіальної громади. Див. також муніципальна власність.

Комунальний кредит - форма договірних взаємовідносин між позичальниками грошей, якими є органи місцевого самоврядування та їхніми кредиторами - фізичними і юридичними особами, а також державою.

Комунальні банки - різновид фінансово-кредитних установ, котрі створюються органами місцевого самоврядування зарубіжних країн. Спеціальні кредитні установи, які функціонували в 20-х роках і в колишньому СРСР. Комунальні банки утворювалися місцевими радами.

Комунальні платежі - платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуги фізичним та юридичним особам.

Контроль за виконанням місцевого бюджету - бюджетна процедура, що здійснюється представницьким органом місцевого самоврядування у формах, котрі він самостійно визначає.

Ліміт боргу місцевих органів влади - гранична величина заборгованості органів місцевого самоврядування за муніципальними позиками, яка встановлюється центральною владою. Ліміт боргу місцевим органам влади може встановлюватися в законодавчому порядку або Міністерством фінансів. Показник, який використовується в зарубіжній практиці.

Матрикулярні внески - порядок формування бюджету центрального уряду, згідно з яким його доходи утворюються за рахунок відрахувань окремих територій, що входять до складу держави і пов’язуються з фінансуванням конкретного списку централізованих видатків. Були в Німецькому Союзі у процесі створення Німецької імперії як внески членів союзної держави одній з цих держав для виконання делегованих їй спільних функцій. Подібна система формування центрального бюджету використовувалася на етапі становлення федеративних держав. На цих засадах формувався союзний бюджет 1991 р. колишнього СРСР у період розпаду союзної державності. В Україні на побутовому рівні ідеологія матрикулярних внесків обстоюється у формі так званої моделі формування бюджету “знизу - догори”. У сучасних умовах у зарубіжних країнах матрикулярні внески як спосіб формування бюджету центрального уряду не використовуються.

Міжбюджетні взаємовідносини - форма, в якій забезпечується взаємозв'язок різних ланок у системі бюджетів, що визначається державним, територіальним та бюджетним устроєм країни.

Міжбюджетні взаєморозрахунки різновид трансфертних ресурсів, які використовувалися в колишньому СРСР і використовуються в нинішній бюджетній практиці України. Це процес передачі коштів з державного бюджету України до місцевих бюджетів і навпаки - з місцевих бюджетів до державного бюджету - в процесі виконання бюджетів з метою збалансування їхніх доходів і видатків на всіх рівнях бюджетної системи. В Україні немає законодавчої бази, яка регламентує міжбюджетні взаєморозрахунки.

Мінімальна доходна база місцевої влади - гарантована державою доходна база місцевих бюджетів, необхідна для формування мінімального бюджету.

Мінімальний бюджет органу місцевого самоврядування - розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для фінансування державних і громадських послуг на рівні гарантованих державних мінімальних соціальних стандартів.

Мінімальні державні соціальні стандарти - показник, який визначає вимоги держави до переліку та рівня послуг, що надаються місцевими органами влади. Використовується в практиці зарубіжних країн. Мінімальні державні соціальні стандарти фінансове гарантуються державою.

Місцевий бюджет розвитку - самостійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на розширене виробництво, на інвестиції, на придбання обладнання, на сплату основної частини боргу. Доходи цього бюджету формуються за рахунок частини податків, позик, інвестиційних субсидій та кредитів. Використовується як поняття в зарубіжних країнах. Нове законодавство України про місцеве самоврядування передбачає запровадження в державі місцевих бюджетів розвитку.

Місцевий поточний бюджет - самостійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на поточні потреби та утримання закладів бюджетної сфери, на соціальне забезпечення. Нове законодавство України про місцеве самоврядування передбачає запровадження в державі місцевих поточних бюджетів.

Місцеві бюджети - сукупність бюджетів, які складаються, затверджуються і виконуються відповідними місцевими органами влади і самоврядування.

Місцеві податки і збори - обов'язкові платежі, які, згідно із законодавством, запроваджуються органами місцевого самоврядування на підпорядкованій їм території і повністю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Місцеві фінанси - система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення функцій і завдань, що покладаються на місцеві органи влади. Як термін використовується в зарубіжній практиці. Автором запропоновано ввести його в практику України.

Міський бюджет - бюджет, який складається, затверджується і виконується органом міського самоврядування.

Муніципальна власність - одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває в користуванні, володінні й розпорядженні територіальних колективів та їхніх виборних органів місцевого самоврядування. Термін використовується в зарубіжній практиці.

Муніципальний банк - фінансово-кредитна установа, заснована органом місцевого самоврядування та муніципальними підприємствами, яка спеціалізується на фінансовому обслуговуванні діяльності територіальних колективів, здійснює інші банківські операції.

Муніципальний кредит - інститут фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Система кредитних відносин, головним позичальником в якій є органи місцевого самоврядування. Основна форма фінансування муніципальних інвестиційних програм у зарубіжних країнах. Муніципальний кредит відокремлено від державного. На відміну від державного кредиту, муніципальний кредит має виключно цільовий характер із реалізацією конкретних соціально-економічних програм. Комунальний кредит в Україні перебуває в процесі становлення.

Муніципальні податкові служби - спеціальні органи, створені в окремих зарубіжних країнах органами місцевого самоврядування для стягування місцевих податків і зборів.

Нормативи відрахувань від регульованих доходів - показник із практики бюджетного регулювання колишнього СРСР і нинішньої практики України. Це пропорції (у відсотках), згідно з якими розподіляються регульовані доходи між різними рівнями бюджетної системи. Нормативи для областей, міст Києва і Севастополя затверджуються Верховною Радою України; для районів, міст обласного підпорядкування, районів у містах Києві і Севастополі - відповідно обласними. Київською і Севастопольською міськими Радами; районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим - Верхов­ною Радою Автономної Республіки Крим; районів у містах із районним поділом, міст районного підпорядкування, сіл і селищ - відповідно міськими та районними радами. Нормативи як інструмент бюджетного регулювання передбачені законодавством про бюджетну систему. В зарубіжній практиці як показник не використовується. З 1998 року цей інструмент не використовується у відносинах державного бюджету України і АРК, областями, містами Києвом і Севастополем. У 1999 році він знову введений у бюджетну практику.

Нормативно-розрахункові методи фінансового вирівнювання - методи надання трансфертів та інших фінансових ресурсів бюджетам місцевих органів влади з бюджету центрального уряду, а також із бюджетів органів влади вищого рівня на основі розмежування видаткових функцій між різними рівнями влади, розрахунку можливих доходів місцевих органів влади на основі податкового потенціалу територій, мінімальних бюджетів місцевого самоврядування, державних мінімальних соціальних стандартів та відповідної формули фінансового вирівнювання. При подібних розрахунках враховуються чисельність населення відповідної території, його структура, рівень зайнятості, наявність мережі доріг, об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, що утримуються місцевою владою, та інші індикатори. Результатом цих розрахунків є визначення об’єктивних бюджетних потреб території, можливостей фінансування їх за рахунок можливостей місцевої влади, а також розмірів необхідної фінансової допомо­ги центрального уряду та органів влади вищого рівня. Ці методи широко застосовуються в практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Обласний бюджет - бюджет, який складається, затверджується і виконується обласними органами державної влади й самоврядування.

Обов'язкові видатки органів місцевого самоврядування - видатки, що в обов'язковому порядку здійснюються місцевою владою відповідно до законодавства для фінансування державних і громадських послуг. Поняття використовується в зарубіжній практиці.

Оборотна касова готівка - кошти, що утворюються в складі місцевих бюджетів для покриття тимчасових касових розривів при виконанні їх.

Особливі бюджетні режими місцевих органів влади - різновид преференцій, що надаються місцевій владі центральною державною владою і передбачають пільги та додаткові повноваження окремих місцевих органів влади. Можуть включати розширення бюджетної автономії, податкових повноважень, повноважень щодо розподілу доходів та фінансування видатків окремих місцевих органів влади. Особливі бюджетні режими інколи передбачають індивідуально-договірні відносини місцевих органів влади окремих територій і центрального уряду в бюджетній сфері, як це є в Китаї чи в Російській Федерації.

Метою створення для окремих територій особливих бюджетних режимів є комплекс умов для залучення іноземного капіталу, активізації підприємницької діяльності, щоб подолати відставання таких регіонів у соціально-економічному розвитку. Особливі бюджетні режими можуть бути також нав’язані центральній владі діями сепаратистських сил окремих регіонів, що стає чинником територіальної дезінтеграції цих держав.

Податкова позика - різновид податкових пільг. Це повне або часткове звільнення від оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності центральними та місцевими органами влади на певний період часу. Оформляється угодою як фінансова позика цим суб'єктам, яку має бути використано з певною метою. Податкові позики використовуються в практиці багатьох країн.

Податкова угода - угода, яку укладають органи влади і суб’єкти підприємницької діяльності, що отримують податкові пільги. Застосовується як правова форма регулювання податкових пільг, котрі надаються місцевими органами влади в деяких країнах, зокрема в Російській Федерації. Угода передбачає обов'язки сторін, напрямки використання звільненого від оподаткування доходу, очікуваний ефект та інші показники.

Податкове зусилля - ступінь використання місцевим органом влади податкоспроможності територіального колективу. Показник, що використовується в практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Податкові канікули - різновид податкових пільг. Це звільнення від оподаткування іноземних інвесторів або окремих галузей виробництв на певний період часу з метою пожвавлення ділової активності в країні чи в окремому регіоні.

Податкоспроможність територіального колективу - обсяг доходів, який потенційно може бути об’єктом оподаткування комунальними податками на душу населення в межах конкретного територіального колективу. Показник використовується в практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Позабюджетні фонди - фонди фінансових ресурсів, що формуються органами місцевого самоврядування за рахунок визначених законом джерел. У 1990 - 1995 роках не включалися до складу місцевих бюджетів і витра­чалися з метою, встановленою місцевою владою. З 1996 року, згідно із законодавством, позабюджетні фонди, що формуються на основі обов'язкових відрахувань, включено до складу відповідних місцевих бюджетів.

Позикова санкція - дозвіл на випуск цінних паперів муніципальної позики, що надається органам місцевого самоврядування центральною владою, як правило, міністерством фінансів, або реєстрація цих паперів. Як правова норма використовується в більшості зарубіжних країн.

Правила складання і виконання бюджетів - нормативний документ, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право податкової ініціативи - право місцевих органів влади і самоврядування на запровадження місцевих податків і зборів.

Преференції місцевих органів влади - пільги та додаткові повноваження, які надаються центральною владою місцевим органам влади в галузі економіки та фінансів. Як правило, пов’язані з наданням окремим територіям особливого економічного статусу, створенням спеціальних економічних зон. Преференції місцевих органів влади можуть включати податкові та митні пільги, пільги на землекористування, спрощений візовий режим, особливий режим валютного регулювання в процесі збуту продукції, що виробляється в спеціальних економічних зонах. Вони також можуть передбачати додаткові повноваження місцевих органів влади в галузі проведення інвестиційної та бюджетної політики і в інших сферах. Як поняття використовується в зарубіжних країнах.

Приєднані бюджети - фінансові баланси, які відображають діяльність окремих господарських служб органів місцевого самоврядування, що не наділені правом юридичної особи в окремих зарубіжних країнах.

Прихований дефіцит бюджету - невчасне або неповне фінансування галузей бюджетної сфери. Виник в Україні в умовах боротьби за скорочення видатків з метою зменшення відкритого дефіциту бюджету України.

Профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками. Профіцит бюджету як явище властивий окремим місцевим бюджетам України.

Районний бюджет - бюджет, що складається, затверджується і виконується районними органами державної влади і самоврядування.

Районний бюджет у місті - бюджет, що складається, затверджується і виконується органами районного в місті самоврядування.

Регіональні цільові фонди - спеціальні фонди грошових ресурсів, які створюються в ряді зарубіжних країн для реструктуризації економіки регіонів, котрі спеціалізуються на добувних та сировинних галузях промисловості.

Регульовані доходи - доходи, які з метою збалансу­вання доходів і видатків місцевих бюджетів України надходять до них у формі відрахувань (частки) податків або платежів за нормативами, затвердженими у визначеному законом порядку.

Резервні фонди - спеціальні фонди, що формуються в складі видатків місцевих бюджетів і використовуються для фінансування невідкладних заходів, не передбачених при затвердженні їх. Резервні фонди формуються в розмірах, що не перевищують одного відсотка видатків відповідних місцевих бюджетів.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим - бюджет, що складається, затверджується і виконується республіканськими органами влади Автономної Республіки Крим.

Самооподаткування - форма місцевих податків і зборів, яка виникла в 20-х роках у колишніх СРСР і УРСР. Нині встановлюються сходами жителів сіл та селищ України згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 жовтня 1984 р. “Про самооподаткування сільського населення”.

Самостійність місцевого бюджету - можливість формування його доходів за рахунок власних та закріплених доходів, місцевих податків і зборів.

Середня податкоспроможність територіального колективу - обсяг доходів у масштабах країни, який може бути оподатковано комунальними податками на душу населення. Розраховується шляхом поділу доходів, що підлягають оподаткуванню, на чисельність населення країни. Показник використовується в практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Система бюджетів України - до свого складу включає державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети України. Структура системи бюджетів України визначається Конституцією України та Законом “Про бюджетну систему України2.

Система формування бюджету - система, за допомогою якої доходи зараховуються до відповідних бюджетів. Теоретично розрізняють одно- і багатоканальну системи формування бюджету. Одноканальна система має два різновиди зарахування і розподілу доходів: “згори - донизу” і “знизу – догори”. Перша форма одноканальної системи передбачає концентрацію всіх податкових надходжень у бюджети центрального уряду з наступним територіальним перерозподілом їх. Друга форма передбачає концентрацію всіх податкових надходжень у первинній низовій ланці бюджетної системи з наступними відрахуваннями частини їх до бюджетів вищого рівня. У чистому вигляді в сучасному світі таких систем немає. За багатоканальною системою податкові надходження розподіляються на основі закріплення різних їх видів відповідно до рівнів системи бюджетів.

Складання місцевого бюджету - процес розробки проекту бюджету з дотриманням визначених законодавством процедур, який здійснюється місцевим органом державної виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування.

Спеціальне оподаткування - одна з форм місцевого оподаткування. Сформувалося в США та в деяких інших зарубіжних країнах разом із становленням і розвитком інституту місцевого самоврядування. В царській Росії та в Україні спеціальне оподаткування не застосовувалося. Є разовим примусовим оподаткуванням, своєрідною платою за послуги, надані місцевими органами влади у сфері поліпшення власності. До таких послуг належить будівництво доріг, водогонів, газопроводів, санітарних систем та ін. Наслідком цього є збільшення вартості земельних ділянок, нерухомості, якими володіють приватні власники. Вони можуть скористатися додатковими вигодами, що виникають після будівництва вказаних вище об’єктів.

Розміри податку на основі спеціального оподаткуван­ня встановлювалися пропорційно до витрат, які здійснила місцева влада на поліпшення власності, та відповідно до спеціальної вигоди, яку отримав кожний власник від подорожчання його майна і земельних ділянок.

Субвенція - кошти, що надаються місцевим бюджетам з державного бюджету або з місцевих бюджетів вищого рівня на фінансування цільових видатків і підлягають поверненню в разі нецільового використання їх.

Субсидарність - принцип побудови міжурядових фінансових взаємовідносин. Субсидарність - це відповідність завдань та функцій, що покладаються на той чи інший рівень влади об’єктивним можливостям найбільш ефективного забезпечення їх. Згідно з принципом субсидарності повноваження між рівнями влади слід розподілити таким чином, щоб проблеми вирішувалися тими владними структурами, які є найближчими до місця події. Принцип субсидарності широко використовується в країнах Європейського Союзу.

Субсидія - кошти, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого рівня до місцевих бюджетів нижчого рівня на фінансування цільових видатків.

Територіальна громада - спільність людей, яка проживає на відповідній території, утворює низову адміністративно-територіальну одиницю і наділена правом самоврядування.

Трансферти - кошти, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня у формі дотацій, субсидій, субвенцій тощо.

Фінанси місцевих органів влади - синонім поняття Місцеві фінанси.

Фінансове вирівнювання - процес збалансування доходів і видатків місцевих органів влади з метою створення можливостей надання ними державних і громадських послуг на рівні єдиних державних стандартів. Поняття використовується в практиці зарубіжних країн.

Фінансово-кредитні ресурси місцевих органів влади - кошти, що залучаються місцевою владою за рахунок кредитів, внутрішніх місцевих позик, місцевих грошово-речових лотерей, дивідендів від цінних паперів та інших запозичених ресурсів.

Формула вирівнювання - математична модель, на основі якої здійснюється фінансове вирівнювання як по горизонталі, так і по вертикалі.

Цільові фонди - різновид позабюджетних фондів. Це кошти, які використовуються для розв'язання конкретних проблем, визначених органами місцевого самоврядування.

 

 








Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 831; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2023 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.035 сек.