Види проектів і їхня класифікація

До основних властивостей проекту, за якими вони можуть бути класифіковані на типи й види відносять: масштаб, складність, якість й тривалість. Але кількість класифікаційних ознак може бути більш значною. Традиційно можна навести наступну класифікацію проектів (рис.1.3, 1.4).

За масштабомпроекти класифікуються на: малі, середні, великі й надвеликі (мегапроекти).

Малі проекти – це невеликі за масштабом, прості й обмежені обсягами. Так, на практиці до них відносять проекти вартістю до 10 млн. американських доларів і працевтратами - до 40-50 тисяч людино-годин; до середніх – від 10 до 50 млн. американських доларів, до великих – 50-100 млн. американських доларів, до надвеликих більше 100млн. американських доларів.

Прикладом малого проекту є модернізація діючого виробництва, а саме промислові устаткування, тощо.

Для таких проектів рекомендують:

- визначити одного керівника – координацію повинна здійснювати одна особа;

- гнучка організація команди проекту, що забезпечить взаємозамінність її членів;

- максимально спрощена форма графіку проекту;

чітке знання кожного члена команди проекту своїх завдань й обсягів роботи;

- введення до дії повинні здійснювати ті ж самі інженери, що й розпочинали роботу над проектом.

За складністюпроекти традиційно поділяють на монопроекти, мультіпроекти і мегапроекти. Але існує й інший підхід згідно якого за даною ознакою виділяють: прості, організаційно-складні, технічно-складні, ресурсно-складні, комплексно-складні.

Монопроект – це окремий проект певного виду й масштабу.

Мультипоект – це комплексний проект, який складається з декількох моно проектів, що вимагає багатьох заходів проектного управління.

Мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки, який складається з декількох монопроектів і мультіпроектів, що поєднані однією метою.

Таким чином, мегапроект являє собою цільові програми, що містять декілька взаємопов’язаних проектів, що об’єднані однією метою, ресурсами й часом. Ці програми бувають як міжнародними, національними, регіональними, так і міжгалузевими, галузевими, змішаними. Як правило, програми формують, підтримують та координують на верхньому рівні управління: державному, республіканському, муніципальному.

Мегапроекти мають наступні відмітні риси:

- велику вартість (до 1 млрд. доларів і вище);

- капіталоємність – потреба у фінансових коштах у таких проектах, як правило, вимагає нетрадиційних форм фінансування зазвичай силами консорціуму фірм;

- трудоємність – 2 млн. людино-годин на проектування, 15-20 людино-годин на будівництво;

- довготривалість реалізації: 5-7 і більше років;

- необхідність залучення до участі інших країн;

- віддаленість районів реалізації, тобто ще додаткові витрати;

- вплив на соціальне та культурне середовище регіону або країни загалом.

Найбільш характерним прикладом галузевого мегапроекту є проекти, що запроваджують у паливно-енергетичному комплексі.

Взагалі складні проекти – це проекти в яких присутня наявність технічних, організаційних або ресурсних завдань, рішення яких передбачає нетривіальні підходи й підвищенні витрати на їхнє вирішення.

Рис 1.3–Класифкацi проектiв

За строками реалiзацiї проекти поділяють на короткострокові, середні й мегапроекти.

Короткострокові проекти – зазвичай реалізуються на підприємствах з виробництва новинок різного роду.

Для таких проектів рекомендують:

- ввести матричну структуру управління;

- покласти усю відповідальність за реалізацію проекту на один підрозділ з наданням відповідних прав;

- забезпечити завершення проекту тими спеціалістами, які його розпочинали;

- делегувати частину повноважень з правом рішення на місцях;

максимально скоротити звітність;

- звести до мінімуму зміни в ході робіт;

створити й використовувати систему стимулів для учасників проекту, партнерів;

- співпрацювати з мінімальною кількістю підрядників.

За вимогами до якості й засобами її забезпечення проекти бувають бездефектними, модульними й стандартними.

Бездефектні проекти – у якості домінантного фактора виступає підвищена якість. Як правило вартість бездефектних проектів досить велика й вимірюється сотнями мільйонів, а у деяких випадках і мільярдами доларів – наприклад атомні електростанції.

Основні вимоги, що пред’являють:

- загальний план проекту, що поєднує проектно-кошторисні й будівельно-монтажні роботи;

- сумісний графік будівництва;

- попередній запуск окремих технологічних ліній, що дозволяє своєчасно перевірити й забезпечити якість усіх систем проекту;

використання спеціально розробленої програми аналізу проблем, пов’язаних з проектом, що дозволяє своєчасно їх викрити й виправити;

Таблиця:"Класифiкаця типiв проектiв"

- застосування максимально гнучкої системи управління проектом, що дозволяє своєчасно викрити й виправити виниклі проблеми.

Сутність модульного будівництва полягає в тому, що більша частина майбутнього проекту виробляється не на місці майбутньої експлуатації. Після виготовлення такі модулі транспортують й встановлюють на місці майбутньої експлуатації. Цей метод є ефективним для промислових об’єктів, що споруджують у віддалених і погано доступних місцях з нерозвинутою виробничою й соціальною інфраструктурою.

За вимогами до обмеженості ресурсівпроекти класифікують на мультіпроекти й монопроекти.

За характером проекту розділяють міжнародні й вітчизняні проекти.

Міжнародні проекти – відзначаються значною складністю й вартістю. Вони відіграють значну роль в економіці й політиці тих країн, для яких розробляються.

При цьому, обладнання та матеріали для таких проектів, як правило, придбають на світовому ринку; рівень підготовки таких проектів вищий за аналогічні “внутрішні”; довготривалість підготовчого періоду для таких проектів більша завдяки складності їхньої організації й управління; інформаційна підтримка міжнародних проектів завжди більш ефективна ніж “внутрішніх” проектів.

Вітчизняні проекти – здійснюють у межах однієї держави.

За характером цільового завданняпроекти класифікують на антикризові, маркетингові, навчальні, інноваційні, реструктуризації, надзвичайні.

Проекти антикризового управління передбачають забезпечення позитивних показників обсягів та динаміки реалізації продукції, прибутковості й фінансової стійкості.

Проекти реструктуризації – покращення виробничо-економічних показників підприємств і компаній за рахунок реформування систем організації й управління.

Маркетингові проекти й програми охоплюють сукупність усих дій, спрямованих на підтримку й розвиток одного виду діяльності підприємства, що визначає певну технологічну структуру: збирання інформації, її оцінка; обґрунтування й прийняття оптимальних управлінських рішень; координуючий вплив на різні боки діяльності фірми.

Інноваційні проекти – це проекти, які пов’язані з трансформуванням наукових досліджень й розробок або інших науково-технічних досягнень в новий чи удосконалений продукт, що впроваджено на ринок, в новий технологічний процес, що використовують у практиці діяльності, або в новий підхід до соціальних послуг.

Метою навчальних проектів і програм є одержання учнями й студентами певного фаху чи його підвищення.

Надзвичайні проекти обумовлені виникненням і необхідністю ліквідації надзвичайних ситуацій.

За об’єктом інвестування проекти бувають фінансові й реальні.

За характером і сферою діяльностівиділяють наступні проекти: промислові, проекти дослідження й розвитку, організаційні, економічні й соціальні.

Промислові – це проекти, спрямовані на випуск i продаж нових продуктів, пов’язані з будівництвом споруд, удосконаленням технологій, розширенням частки ринку тощо.

Проекти дослідження й розвитку – зосереджені на науково-дослідній роботі, розробці програмних засобів опрацювання інформації, нових матеріалів і конструкцій.

Організаційні – націлені на удосконалення й реформування системи управління, створення нової організації, проведення конференцій, семінарів тощо.

Економічні – мають на меті приватизацію державних підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування системи оподаткування й інші макроекономічні перетворення.

Соціальні - пов’язані з реформуванням системи соціального захисту, охорони здоров’я, подоланням наслідків природних, економічних і соціальних потрясінь й іншими чинниками соціального характеру.

За ступенем обов’язковості:

Обов’язкові – проекти, необхідні для виконання правил i норм. До цього типу відносять контрактні проекти, які повинні забезпечити контрактні зобов’язання, наприклад, інвестиційні проекти з охорони навколишнього середовища.

Необов’язкові – проекти необов’язкого розвитку.

За ступенем терміновості:

- невідкладні – проекти, які втрачають привабливість або є зовсім нездійсними у майбутньому, наприклад, якісь придбання;

- ті, що можуть бути відкладеними – проекти, привабливість яких не залежить від негайності здійснення.