Економічні закони та категорії

Закон — це внутрішньо необхідні, сталі йістотні зв'язки між протилежними сторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи. Отже, кожен закон пронизаний внутрішньою суперечністю. У свою чергу, суперечність с суттєвим відношенням між протилежними сторонами, закономірним відношенням.

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер. Проте вони істотно відрізняються від законів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей - у виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Крім нього, економічні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Серед різноманітних економічних законів виділяють три основні групи законів:

1. Загальні економічні закони, що діють у всіх без винятку способах виробництва. Вони відображають:

- загальну спрямованість поступального розвитку суспільного виробництва;

- об'єктивні основи зростання ефективності виробництва;

- розвиток економічних відносин; діалектику взаємодії продуктивних сил і виробництва.

2. Специфічні економічні закони, що діють лише в межах способу виробництва. Вони виражають сутність історично значних виробничих відносин. Серед них виділяється основний виробничий закон, який виражає найбільш глибинні зв'язки стосовно способу виробництва, його мету та засоби її реалізації'.

3. Особливі економічні закони, що властиві декільком способам виробництва і діють в їхніх межах. До них відносяться насамперед закони товарного виробництва — закон вартості, законипопиту і пропозиції, закон грошового обігу.

Економічні категорії– це теоретичний вираз, мислених виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які доцільно існують. Вони теоретично відображають не лише окрему сторону виробничих відносин, а й їх зв'язок з відповідною стороною продуктивних сил. У кожній економічній категорії виражається діалектична взаємодія соціально – економічних відносин між людьми (відносини власності, суспільної форми і т. ін.) з техніко-економічними відносинами з речовою формою праці, з відносинами людини і природи. Наприклад гроші, вартість, капітал — теоретичне відображення реально існуючих виробничих відносин людей.

ВИСНОВОК

Економічна теорія, як наука, сформувалась тоді, коли людство у своєму розвитку пройшло декілька економічних проблем, які все більше ускладнювалися. Тому найбільш глибоким і правильним визначенням цієї науки є вивчення законів розвитку різноманітних економічних систем. Для вмілого управління чіткою економічною системою необхідно знати ці закони і створювати умови для їх цілеспрямованої позитивної дії.