Оцінка резервів розвитку підприємства. Для підрахунку величини резервів в адміністративно-господарської діяльності використовується ряд способів: прямого рахунку

Для підрахунку величини резервів в адміністративно-господарської діяльності використовується ряд способів: прямого рахунку, порівняння, детермінованого факторного аналізу, функціонально-вартісного аналізу, математичного програмування та ін.

Спосіб прямого рахунку застосовується для підрахунку резервів в тих випадках, коли відома величина додаткового залучення або величина безумовних втрат ресурсів. Можливість збільшення випуску продукції (Q) в цьому випадку визначається таким чином: додаткова кількість ресурсів або величина безумовних втрат ресурсів з вини підприємства (DR) ділиться на планову або можливу норму їх витрати на одиницю продукції (УР), або множиться на планову (можливу) ресурсовіддачу, тобто на матеріаловіддачу, фондовіддачу, продуктивність праці і так далі.

Спосіб порівняння застосовується для підрахунку величини резервів в тих випадках, коли втрати ресурсів або можлива їх економія визначаються порівняно з плановими нормами або з їх витратами на одиницю продукції на передових підприємствах. Резерви збільшення виробництва продукції за рахунок недопущення перевитрати ресурсів в порівнянні з нормами визначаються так: надпланова витрата ресурсів на одиницю продукції множиться на фактичний обсяг її виробництва (Q) і ділиться на планову норму витрати (УР), або множиться на плановий рівень ресурсовіддачі (RO) : матеріаловіддачі, фондовіддачі, продуктивності праці і так далі

Аналогічним чином визначається резерв збільшення випуску продукції за рахунок зменшення витрат ресурсів на одиницю продукції у зв'язку з впровадженням досягнень науки і передового досвіду: резерв зменшення питомих витрат ресурсів множиться на фактичний випуск продукції і ділиться на можливі питомі витрати ресурсів на одиницю продукції з урахуванням виявлених резервів їх пониження, або множиться на можливий рівень ресурсовіддачі.

Для визначення величини резервів в АГД широко використовуються способи детермінованого факторного аналізу: ланцюгової підстановки, абсолютних різниць, відносних різниць і інтегральний метод.

Результати кореляційного аналізу також широко використовуються для підрахунку господарських резервів.

Велику допомогу у визначенні резервів надають способи математичного програмування, які дозволяють оптимізувати величину показників з урахуванням умов господарювання і обмежень на ресурси і тим самим виявити додаткові і невикористані резерви виробництва шляхом порівняння величини досліджуваних показників по оптимальному варіанту з фактичним або плановим їх рівнем.

Особливо високоефективним методом виявлення резервів є функціонально-вартісній аналіз (ФВА), головне призначення якого полягає в цілеспрямованій оптимізації співвідношень між необхідними і надмірними витратами і споживчими властивостями продукції. Використання цього методу дозволяє на ранніх стадіях життєвого циклу виробу знайти і попередити зайві витрати шляхом удосконалення його конструкції, технології виробництва, використання дешевшої сировини і матеріалів і так далі

Істотну допомогу при підрахунку резервів надає розрахунково-конструктивний метод. Цей спосіб застосовується в тих випадках, коли досліджуваний результативний показник можна представити у вигляді кратної моделі. Наприклад, продуктивність праці (ПП) визначається відношенням валової продукції (ВП) до кількості витраченої на його виробництво праці в людино-дні або людино-годинах (ЗП). Значить, для збільшення продуктивності праці необхідно, з одного боку, знайти резерви збільшення об'ємів валової продукції (ВП), а з іншої - резерви скорочення витрат праці (ЗП) за рахунок впровадження досконалішої техніки і технології, поліпшення організації праці і інших чинників. В той же час треба враховувати, що для освоєння резервів збільшення виробництва продукції потрібно додаткові витрати праці (ДВП).

Усі виявлені у такий спосіб резерви мають бути підкріплені відповідними заходами. Тільки в цьому випадку величина резервів буде реальною і обґрунтованою.

Це може здійснюватися двома способами:

1. Виявляються резерви формальними методами, потім розробляються заходи, які дозволяють освоїти виявлені резерви.

2. Розробляються заходи, потім підраховуються резерви

Наприклад, підраховані резерви збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення рівня продуктивності праці працівників до планового рівня (чи рівня, досягнутого на передовому підприємстві). Після цього розробляються заходи по освоєнню цього резерву (поліпшення організації праці, вдосконалення техніки і технології виробництва, підвищення кваліфікації працівників, поліпшення умов їх праці і так далі). При цьому сума резервів по усіх заходах має бути рівній загальній величині виявлених резервів зростання продуктивності праці.

Найбільш обґрунтованим є другий спосіб підрахунку резервів, в основу якого покладені конкретні заходи з урахуванням реальних можливостей підприємства. В цьому випадку для підрахунку резервів необхідно об'єм додаткового заходу помножити на фактичний або можливий ефект, що отримується на одиницю цього заходу.

Такий неформальний підхід до виявлення резервів дозволяє точніше визначити їх величину. Але для цього потрібна попередня оцінка ефективності (окупності) кожного заходу.

Резерви зростання обсягу виробництва - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок поліпшення використання ресурсів підприємства.

Розвиток підприємства характеризується приростом в часі основних показників ефективності його діяльності. Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток.

На значення прибутку від реалізації продукції великий вплив робить конкурентоспроможність продукції, яка визначається основними споживчими товарними властивостями (в основному якістю). Цінність їх може бути визначена як експертним шляхом, так і об'єктивно.