Графоаналітична модель потенціалу підприємства
У 1998 році в наукових працях І. М. Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий автором «Квадрат потенціалу». Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати за обґрунтування управлінських рішень.
У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику його потенціалу. Але на практиці важко користуватися сферичною формою для оцінки потенціалу підприємства. Тому з метою аналізу була спрощена графічна модель потенціалу підприємства до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибору кількості напрямків діагностики потенційних можливостей підприємства (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Графоаналітична модель потенціалу підприємства
Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, прийшли до висновку, що діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:
І. Виробництво, розподіл та збут продукції
ІІ. Організаційна структура та менеджмент
ІІІ. Маркетинг
IV. Фінанси
Так за першим блоком - «Виробництво, розподіл та збут продукції» - необхідно проаналізувати: обсяг, структуру та темпи виробництва; фонди виробництва; наявний парк обладнання і рівень його використання; місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури; екологію виробництва; стан продажу.
За другим блоком - «Організаційна структура та менеджмент» - розглядається: організація і система управління; кількісний і якісний склад робітників; рівень менеджменту; фірмова культура.
Наступний, третій блок - «Маркетинг» - передбачає дослідження: ринку, товару та каналів збуту; нововведень; комунікаційних зв'язків, інформації та реклами; маркетингових планів і програм.
І останній, четвертий блок - «Фінанси» - потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.
При цьому перелік показників повинен задовольняти такі вимоги:
а) якнайповніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінансової та інших видів діяльності підприємства;
б) простота збирання показників;
в) брак дублювання показників.
В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найліпші результати на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб'єктивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оцінювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурентній боротьбі. Тому цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник намагається за всіма показниками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.
Загальний алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу» представлений послідовним виконанням наступних дій та процедур:
1. Подання вихідних даних у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i=1, 2, 3, ..., n), а в стовпцях — назви підприємств, потенціал яких аналізують (j=1,2,3, ...,т).
2. Знаходження для кожного показника його найліпшого значення з урахуванням коефіцієнта чутливості та проведення ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.
3. Підрахунок суму місць (Pj), отриманих у процесі ранжирування, для кожного підприємства за формулою:
(2.2)
4. Трансформування отриманого в ході ранжирування суми
місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу
підприємства (рис. 2.3). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (к), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.
Довжина вектору, що створює квадрат потенціалу підприємства, розраховується за наступною формулою:
5. (2.3)
5. Визначивши довжину всіх векторів, графічне зображення квадрату потенціалу підприємства, формування відповідних висновків.
Рис. 2.3 Квадрат потенціалу підприємств
Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні.
1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів.
Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке підприємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою успіху його діяльності.
Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалансованості його елементів.
2.Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; середній - у межах 30-70; малий - до 30 умовних одиниць.
3.Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.
4.Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.
5.Четвертий вектор - «Фінанси» - є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.
Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Зв'язок форми та розміру квадрата потенціалу з життєвим циклом підприємства
З рис. 2.4 бачимо, що на першій стадії — «стадії розвитку» — перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії.
На другій стадії — «стадії успіху» — розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середнього на велике.
Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 1728;