Графоаналітична модель потенціалу підприємства

У 1998 році в наукових працях І. М. Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприєм­ницького потенціалу підприємства, названий автором «Квадрат потенціалу». Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішен­ня щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховува­ти за обґрунтування управлінських рішень.

У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діа­гностики можливостей підпри­ємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику йо­го потенціалу. Але на практиці важко користуватися сферич­ною формою для оцінки потен­ціалу підприємства. Тому з метою аналізу була спрощена графічна модель потенціалу підприємства до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибо­ру кількості напрямків діагностики потенційних можливостей підприємства (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Графоаналітична модель потенціалу підприємства

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, прийшли до висновку, що діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:

І. Виробництво, розподіл та збут продукції

ІІ. Організаційна структура та менеджмент

ІІІ. Маркетинг

IV. Фінанси

Так за першим блоком - «Виробництво, розподіл та збут продук­ції» - необхідно проаналізувати: обсяг, структуру та темпи виробництва; фонди виробництва; наявний парк обладнання і рівень його використання; місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури; екологію виробництва; стан продажу.

За другим блоком - «Організаційна структура та менеджмент» - розглядається: організація і система управління; кількісний і якісний склад робітників; рівень менеджменту; фірмова культура.

Наступний, третій блок - «Маркетинг» - передбачає дослі­дження: ринку, товару та каналів збуту; нововведень; комунікаційних зв'язків, інформації та реклами; маркетингових планів і програм.

І останній, четвертий блок - «Фінанси» - потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рен­табельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

При цьому перелік показників повинен задовольняти такі вимоги:

а) якнай­повніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінан­сової та інших видів діяльності підприємства;

б) простота збирання показників;

в) брак дублювання показників.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладаєть­ся порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприєм­ством або з реальним підприємством, що має найліпші результа­ти на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб'єк­тивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оці­нювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурент­ній боротьбі. Тому цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кож­ний самостійний товаровиробник намагається за всіма показни­ками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.

Загальний алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу» представлений послідовним виконанням наступних дій та процедур:

1. Подання вихідних даних у вигляді матриці (а_ij), тобто табли­ці, де в рядках записані номери показників (i=1, 2, 3, ..., n), а в стовпцях — назви підприємств, потенціал яких аналізують (j=1,2,3, ...,т).

2. Знаходження для кожного показника його найліпшого значення з урахуванням коефіцієнта чутливості та проведення ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.

3. Підрахунок суму місць (P_j), отри­маних у процесі ранжирування, для кожного підприємства за формулою:

(2.2)

4. Трансформування отриманого в ході ранжирування суми
місць (Р_j) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу
підприємства (рис. 2.3). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (к), які застосовані у роз­глянутій системі показників, та чотири вектори (В), що ство­рюють його.

Довжина вектору, що створює квадрат потенціалу підприємства, розраховується за наступною формулою:

5. (2.3)

5. Визначивши довжину всіх векторів, графічне зображення квадрату потенціалу підприємства, формування відповідних висновків.

Рис. 2.3 Квадрат потенціалу підприємств

Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховува­ти при його використанні.

1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів.

Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створю­ють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке під­приємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою ус­піху його діяльності.

Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалан­сованості його елементів.

2.Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємст­ва, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; серед­ній - у межах 30-70; малий - до 30 умовних одиниць.

3.Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприєм­ства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4.Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організа­ційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») свідчать про наяв­ність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5.Четвертий вектор - «Фінанси» - є результативним і хара­ктеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Зв'язок форми та розміру квадрата потенціалу з життєвим циклом підприємства

З рис. 2.4 бачимо, що на першій стадії — «стадії розвитку» — перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії.

На другій стадії — «стадії успіху» — розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середньо­го на велике.

Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.