Види етикету.

Одним із проявів свідомого духовного життя є моральна установка особистості, що орієнтує свою поведінку на "голос совісті" ( всупереч, може бути, голосу егоїстичного "Я"). За словами С. Л. Рубинштейна, етика включена в онтологію людини, у ній відбитий "загальнолюдський, співвідносний характер моральних положень".

Італія заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.

Норми моральності, що склалися, є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.

Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього відносяться правила чемності й увічливості, прийняті в суспільстві.

Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої стародавності до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але й представниками всіляких соціально ‑ політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення й доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями й звичаями.

Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:

– придворний етикет – строго регламентований порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів;

– дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах з один одним під час різних дипломатичних приймань, візитів, переговорів;

– військовий етикет – звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поведінки військовослужбовців у всіх сферах їх діяльності;

– загальногромадянський етикет – сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним.

Більшість правил дипломатичного, військового й загальногромадянського етикету тією чи іншою мірою збігаються. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами надається більшого значення, оскільки відступ від них або порушення цих правил може завдати шкоди престижу країни або її офіційним представникам і привести до ускладнень у взаєминах держав.