III. ПСИХОЛОГIЧНI ОСОБЛИВОСТI ПОВЕДIНКИ ОСОБИ (темперамент, характер).
Темперамент - це природженi динамiчнi особливостi психiчних процесiв iндивiду (iнтенсивнiсть, швидкiсть, темп, ритм).
Темперамент вiдносно стiйкий i мало змiнюється пiд впливом середовища протягом життя. Родоначальники вчення про темперамент - Гiпократ (V ст. до н.е.) та Гален (II ст. до н.е.). Вони створили гуморальну теорiю темпераменту, за якою в залежностi вiд спiввiдношення i превалювання рiзних «соків» у органiзмi (кров, слиз, жовч, чорна жовч) видiлили 4 основних типи темпераменту: сангвiнiк, холерик, флегматик i меланхолiк.
У своєму вченнi про вплив ЦНС на динамiчнi особливостi поведiнки I.П. Павлов порiвнював темперамент з типом вищої нервової дiяльностi. Вiн видiлив 4 типових поєднання основних властивостей нервової системи - сили, рухливостi i врiвноваженостi збудливого i гальмiвного процесiв, які є основою iндивiдуальних рiзниць нервової дiяльностi.
1. Сангвінік - рухливий, сильний, врiвноважений тип («живий»). вiдрiзняється високою психiчною активнiстю, енергiйнiстю, високою працездатнiстю, швидкiстю та жвавiстю рухiв, рiзноманiтною багатою мiмiкою. Намагається часто змiнювати враження, багато спiлкується, емоцiї здебiльшого позитивнi, легко i швидко переживає невдачi.
2. Холерик - рухливий, сильний, неврiвноважений тип («нестримний»). Характеризується високим рiвнем психiчної активностi, енергiйнiстю дiй рiзкiстю рухiв, нетерпимiстю, рiзкими змiнами настрою.
3. Флегматик - iнертний, сильний, врiвноважений тип («спокiйний»). Надiлений низьким рiвнем психiчної активностi, повiльнiстю в рухах, невиразною мiмiкою, утрудненням переключення з одного виду дiяльностi на iнший i адаптацiї до нової обстановки, переважанням рiвного, спокiйного настрою.
4. Меланхолік - слабкий тип («слабкий»). Має низький рiвень психiчної активностi, загальмованi рухи, стриману моторику i мову, швидко втомлюється. Спостерiгається висока емоцiйна сенситивнiсть, переважають негативнi емоцiї.
Крiм темпераменту, I.П.Павлов видiляв природженi чисто людськi типи особистостi в залежностi вiд превалювання першої чи другої сигнальної системи.
Художній тип (правопiвкульний, превалює розвиток першої сигнальної системи): вiдрiзняється образним сприйняттям свiту, синтетичним мисленням, емоцiйнiстю. Для мислительного типу (лiвопiвкульний, превалює розвиток другої сигнальної системи) характерним є аналiтичний тип мислення, помiркованiсть почуттiв. Набагато частiше (у 80% випадкiв) зустрiчається середній (промiжний) тип особистостi з урiвноваженою дiяльнiстю сигнальних систем.
Характер - це сукупнiсть незмiнних iндивiдуальних психiчних особливостей особи, які складаються i проявляються в дiяльностi i спiлкуваннi, передбачає типовi для неї способи поведiнки, ставлення до себе i iнших.
Фiзiологiчною основою характеру є сукупнiсть виявлень типу ВНД i складних незмiнних систем часових зв’язкiв, напрацьованих протягом життєвого досвiду. На характер впливає темперамент. Характер формується пiд впливом соцiального виховання з дитячих рокiв i протягом всього життя. Характер кожної людини залежить вiд її суспiльно-iсторичної поведiнки (певним суспiльно-iсторичним ладом, в якому живе людина, - соцiальним середовищем або макросередовищем) i iндивiдуального середовища (мiкросередовище - сiм’я, самовиховання). Характер проявляється в системi ставлень людини до сучасностi.
ОСНОВНI ПОКАЗНИКИ ХАРАКТЕРУ:
Єдиної класифiкацiї характеру немає, i ми розглядаємо його за найтиповішими показниками:
1. Ставлення до суспiльства (до iнших людей) - вмiння спiлкуватись, замкнутiсть, колективiзм, iндивiдуалiзм, альтруїзм, гуманнiсть, жорстокiсть, чеснiсть, брехливiсть, людиноненависть, тактовнiсть, безпринципнiсть, грубiсть, щедрiсть, жадібність i т.iн.
2. Ставлення до працi i речей - трудолюбивість, лiнь, акуратнiсть, почуття нового, консерватизм, недобросовiснiсть, i т.iн.
3. Ставлення до самого себе - цинiчнiсть, самозакоханiсть, егоїзм, скромнiсть, висококультiрнiсть, почуття свого «Я» i т.iн.
Параметр порушення критичностi до самого себе i до своїх дiй є одним iз найважливiших критерiїв дiагностики психiчного здоров’я пацiєнта. У пацiєнтiв iз розладами психiки порушення критики може проявлятись у бездумностi i неосмисленостi поведiнки, вiдсутностi розумiння свого стану, тяжкостi стану болючостi переживань, у ввiдсутностi стимулу в оцiнцi поведiнки людини.
4. Прояв вольових якостей - цiлеспрямованiсть, вiдхiлення вiд поставленої мети, самостiйнiсть, схильнiсть до лiдерства, мужнiсть, витримка, дисциплiнованiсть, боязнь i т.iн.
Виразними ознаками характеру є дiї (свiдомi i обдуманi), особливостi мови, зовнiшнiй вигляд людини, а також її здiбностi.
Нормальна особистiсть iз гармонiйно збалансованими якостями характеру виявляє високий ступiнь адаптацiї до рiзних умов соцiального середовища i адекватної поведiнки в них.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 676;