Єдиний соціальний податок

Єдиний соціальний податок (ЄСП) введений у податкову систему Росії з 2001 р. Базова ставка ЄСП складає 35,6% від фонду оплати праці. Надходження від ЄСП розподіляються в таких пропорціях між позабюджетними фондами: 28% відчисляються в Пенсійний фонд, із них 14% – на виплату базових пенсій, 10% – на страхову частину, 4% – на нагромаджувану частину пенсії; фонд соціального страхування – 4%; фонд обов’язкового медичного страхування – 0,2%; територіальні фонди медичного страхування – 3,4%. ЄСП сконструйований за регресивним принципом оподаткування фонду оплати праці, тобто, чим вищий рівень заробітної плати, тим нижча податкова ставка. Подібний порядок запроваджений у розрахунку, щоб роботодавцям було невигідно платити низькі зарплати.

Під сукупною дією прибуткового податку (13%) і ЄСН (35,6%) загальне податкове навантаження на доходи складає 48,6%, що близько до міжнародного рівня оподаткування. Російський уряд намагається не виходячи за ці межі, перерозподілити податкове навантаження – знизити для підприємств і збільшити для фізичних осіб. Розрахунок побудований на тому, що перенесення тягаря з юридичних осіб на фізичних має зменшити кількість компаній, які використовують тіньові схеми виплати зарплат. Для компаній зменшення ставки ЄСН вигідне, а рядовий працівник не зможе самостійно ухилитися від податку, оскільки підприємства та організації перераховують податок у бюджет при виплаті зарплати. Тим самим Росія зближається з міжнародною практикою, – адже в більшості зарубіжних країнах податки на соціальні потреби сплачують не компанії-роботодавці, а їх працівники.