Структура національної економіки: поняття, види

Структура економіки – це співвідношення різних елементів економічної системи, яке характеризує пропорції народного господарства та стан суспільного поділу праці.

Кількісно характеристику структури економіки можна визначити як частку окремих структурних елементів у складі усієї структури:

d_ai – кількісне значення елемента a_i;

∑a_j – сума всіх елементів структури.

Структура економіки має важливе значення для забезпечення збалансованого, ефективного і стабільного розвитку національного виробництва, задоволення потреб суспільства в коротко- та довгострокових періодах.

У практиці державного регулювання зазвичай виділяють такі основні види структури:

Ø відтворювальна,

Ø галузева,

Ø регіональна (територіальна),

Ø соціальна,

Ø структура зовнішньоекономічних зв’язків.

Відтворювальна структура характеризується співвідношенням окремих компонентів валового випуску (ВВ) за вартістю (фондів заміщення, споживання, нагромадження) та за матеріально-речовим складом (засобами виробництва і предметами споживання); оцінюється частка окремих складових у ВВ.

Фонд заміщення (ФЗ) у відтворювальній структурі включає вартість матеріальних витрат і амортизацію. Його висока частка у валовому випуску свідчить про ресурсовитратність економіки.

Фонд споживання (ФС) охоплює споживчі витрати населення та інших суб’єктів ринку.

Нагромадження вирізняють валове і чисте. Валове нагромадження охоплює чисте нагромадження та амортизацію. Чисте нагромадження є аналогом чистих інвестицій, а валове – валових інвестицій. Між споживанням і чистим нагромадженням існує певне протиріччя. Це пояснюється тим, що нагромадження якоюсь мірою обмежує споживання. Але чисте нагромадження в той час є джерелом розширеного відтворення, сприяє економічному зростанню. Збільшення нагромадження веде до скорочення можливостей споживання, і навпаки.

Основним регулюючим фактором розвитку економіки є норма нагромадження:

Н = Чисте нагромадження / НД, або

Н = Чисте нагромадження / ВВП.

Норма нагромадження вважається достатньою, якщо становить приблизно 25% від ВВП. Якщо частка нагромадження у ВВП менша, то в економіці можуть спостерігатися застійні явища, оскільки не вистачає коштів для відновлення застарілих основних засобів. Тоді процеси відтворення не ефективні. Проте надто висока норма нагромадження (більше 30%) одночасно знижує можливості споживання, зменшує фонд споживання у ВВП.

Галузева структура економіки характеризує частку окремих галузей, великих народногосподарських комплексів у загальному валовому випуску. Іншими словами вона характеризує внесок окремих видів економічної діяльності, окремих виробництв, галузей у загальний обсяг макроекономічних показників – ВНП, ВВП.

Аналіз галузевої структури економіки дозволяє визначити переважаючий тип розвитку (промисловий, аграрно-промисловий, аграрний), а також виявити основні чинники економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний. Визначаючи галузеві пріоритети, треба віддавати перевагу розвитку галузей, що мають швидкий обіг капіталу. Це легка, харчова промисловість, а також галузі, що забезпечують їх сировиною. Інша група галузей – що потребує пріоритетного розвитку, – це наукомісткі галузі промисловості: машинобудування, хімічна, приладобудування.

Регіональна(територіальна) структура пов'язана з характером розміщення продуктивних сил по території країни й виділяє два її головних аспекти: економіко-географічний й адміністративний.

Економіко-географічний аспект територіальної структури народного господарства пов'язаний з виділенням природноекономічних зон, великих економічних районів, територіальних комплексів, промислових і транспортних вузлів і т.п. Адміністративний - з адміністративним поділом України на області, райони й автономну республіку Крим.

Регіональна структура завжди багатогалузева. Її аналіз включає визначення виробничої спеціалізації регіону.

Соціальна структура характеризує розподіл народного господарства за формами власності – державною, комунальною, приватною, власністю міжнародних організацій.

Інфраструктура характеризує матеріально-речовинні фактори й умови суспільного відтворення й життєзабезпечення населення країни в цілому.

Структура зовнішньоекономічних зв'язків показує характер зовнішньоекономічної діяльності держави й місце країни у світовому суспільному поділі праці (характеризує співвідношення між зовнішнім та внутрішнім секторами).

Структура економіки, як і сама економіка, не є стабільною, вона постійно змінюється під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, тобто має динамічний характер. Динаміка структури народного господарства проявляється в зникненні деяких старих і появі нових елементів економіки й зміні співвідношення між ними. У цьому полягає принципова схема структурних змін. Таким чином відбуваються структурні зрушення, які супроводжуються прогресивними чи депресивними змінами в економіці. Об’єктивною основою цих зрушень є невідповідність можливостей економіки її загальним потребам.