ШЕСТИДЕСЯТНИКИ

“Відлига” на Україні викликала піднесення творчості молодих літераторів, пробудження в них національної самосвідомості. Серед них були Л.Костенко, В.Симоненко, І.Драч, Б.Олійник, І.Дзюба, В.Чорновіл, І.Світличний та інші. Вони виступили проти так званого соціалістичного реалізму в літературі та мистецтві, відстоювали національно-культурне відродження України, зокрема розвиток рідної української мови. Цих людей, що чинили опір системі, стали називати загальним терміном “шестидесятники” (10.5.).

10.5. Шестидесятники – національно-культурна течія опозиційного руху в Україні другої половини 50 – 80-х рр., нова генерація борців за розвиток нації, її духовності, культури та мови, названих за часом розквіту їх мистецького таланту “шестидесятниками”, а за рішуче неприйняття панівної ідеології – “дисидентами”.

Шестидесятникисповідували нові думки, відмінні від офіційних і стали духовною опозицією радянській владі. Влада почала переслідувати всіх тих, хто приділяв “надмірну увагу” негативним явищам соціалістичного життя. Отже, почалося згортання процесів демократизації та з’явилися перші ознаки “десталінізації” суспільства.

Не дивлячись на непослідовність і суперечливість демократичних перетворень цього періоду, вони давали позитивні наслідки. Більш вільно стали відчувати себе люди. Але у 1964 р. Хрущов був усунений від влади. Період демократизації скінчився.