КОНСЕРВАТИЗМ

Після усунення М.С. Хрущова у жовтні 1964 р. від влади, першим секретарем ЦК КПРС (згодом ця посада мала назву - генеральний секретар) став Л.І.Брежнєв, який очолив консервативні сили, що прагнули повернути часи сталінського тоталітаризму. Л.І.Брежнєв зосередив у своїх руках всю політичну і державну владу. Подовжився процес злиття партійної верхівки та державницького апарату, який невдовзі завершився побудовою ієрархічної, кастово-замкнутої, відірваної від народу та його потреб партноменклатурної структури.

В Україні політику центризму та авторитаризму проводили перші секретарі ЦК КПУ П.Ю. Шелест (1963-1972 рр.) і, особливо послідовно, В.В. Щербицький.

Головні риси цієї політики були такі:

1. В економіці:

– народне господарство України – це складова і невід’ємна частина союзного народногосподарського комплексу;

– майже повна відсутність самостійності в економічній політиці.

2. В політичній сфері:

– компартія України є не самостійною партією, а фактично філією КПРС;

– Україна є складовою частиною СРСР;

– вся діяльність органів державної влади (законодавчої, виконавчої, судової, органів місцевого самоврядування) регламентувалася і контролювалася партійно-державною номенклатурою, а головними нормативними документами ставали не закони, а постанови, рішення партійних органів.