ШЛЯХ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Налякана загальнореспубліканським страйком, що відбувся 10 липня 1990 р. та гаслами знищити всю радянську систему разом з компартією, партноменклатура УРСР в особі Верховної Ради 16 липня 1990 р. прийнялаДекларацію про державний суверенітет України (12.1.).

12.1. Декларація про державний суверенітет України –прийнятийВерховною Радою України 16 липня 1990 р. державно-правовий акт, в якому було проголошено суверенність України по відношенню до союзних владних структур.

ВДекларації про державний суверенітет проголошувалися:

– повна влада українського народу на своїй території;

– право народу самостійно вирішувати всі питання свого життя і виступати суб’єктом міжнародних відносин;

– вільне визначення форм і структури органів державної влади і управління;

– недоторканість території держави.

Однак, суттєвих змін в становищі України після цього не відбулося. Формально СРСР ще існував. Центральна влада на чолі з Президентом СРСР М.С. Горбачовим ще намагалася врятувати союзну державу, продовжуючи розробляти новий союзний договір як основу оновленої федерації.

У березні 1991 р. відбувся Всесоюзний референдум (12.2.), на якому запитувалося, чи згодні радянські люди жити у Союзі. Більш ніж 70 % населення відповіло схвально на це питання. На інше питання, яке було додане Верховною радою УРСР, і в якому запитувалася згода мешканців України залишити республіку в складі СРСР на підставі Декларації про державний суверенітет, схвально відповіло 80,2% голосуючих.

12.2. Референдум – процес безпосереднього волевиявлення народу з будь-яких важливих питань життя суспільства.

19 серпня 1991 р. привладними (партноменклатурними) силами було здійснено спробу відмінити демократичні перетворення доби “перебудови” та повернути авторитарний централізм. В умовах гострої політичної кризи в Москві, яка виникла внаслідок боротьби за владу протилежних політичних сил (консервативних і демократичних) Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. прийняла Акт проголошення незалежності України (12.3.).

12.3. Акт проголошення незалежності України –прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. державно-правовий акт, яким було проголошено цілковиту незалежність українського народу та території від союзних владних структур.

Акт проголошення незалежності України проголошував:

– самостійну державу “Україна”;

– право України здійснювати і зберігати свою державність, гарантувати своїм громадянам усі права і свободи;

– право розпоряджатися своїми природними ресурсами;

– право самостійно вести всю внутрішню і зовнішню політику.

1 грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський референдум (12.2.) з питання визнання Акта проголошення незалежності України. На це питаннясхвально відповілопонад 90 % громадян, які брали участь у референдумі. Одночасно відбулися вибори Президента України (12.4.), котрим став Л.М.Кравчук.

12.4. Президент України– керівник держави і, до політичної реформи 2005 р., голова виконавчої влади в Україні. Президенти незалежної України: Л.М.Кравчук (1991-1994 рр.) Л.Д.Кучма (1994-1998 та 1998-2004 рр.) В.А.Ющенко (з 2004 р.)