ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

У 30-х роках ХІІ ст. Київська Русь розпалася на 15 земель, з них на території сучасної України були: Київська, Чернігівська, Переяславська, Волинська і Галицька. Наприкінці ХІІ ст. була утворена Галицько-Волинська держава (2.9.).

Етапи розвитку Галицько-Волинської держави:

1. Створення єдиного князівства (1199-1205 рр.).

2. Тимчасовий розпад держави (12105-1238 рр.).

3. Повторне об’єднання та боротьба з татаро-монгольською навалою (1238-1264 рр.).

4. Політична стабільність та економічний розквіт (1264-1323 рр.).

5. Поступовий занепад держави (1323-1340 рр.).

Роман Мстиславич досягав єдності об’єднаного князівства, долаючи спротив бояр, здобув славу у боротьбі з монголами.

Найбільшої могутності Галицько-Волинська держава досягла в ХІІІ ст. за часів правління Данила Галицького, який:

- переборов усобиці князів, інтриги бояр, польське та угорське втручання;

- зміцнив міста, заснував нове місто – Львів;

- розвивав економіку держави, зокрема, запрошував ремісників та купців з Заходу;

- був визначним дипломатом: визнавши формальну владу монгольського хана, провадив самостійну політику; був коронований Папою Римським; налагодив відносини з Польщею та Угорщиною.

Політичний устрій Галицько-Волинської держави,як іКиївської Русі–ранньофеодальна монархія зі спадкоємною владою князя, який здійснював державну владу. Певний вплив на князя мала рада бояр.

За своїм адміністративно-територіальним устроєм держава поділялася на землі, які складалися з волостей. Міста поділялися на сотні та вулиці. В ХІV ст. у містах стало поширюватися магдебурзьке право – право міст на самоврядування.

Державна казна наповнювалася даниною з мешканців міст і волостей. Грошами були гривні та гроші інших держав.

Історичне значення Галицько-Волинської держави:

- було збережено державницькі, політичні та культурні традиції Київської Русі;

- було виказано опір спробам північно-східного Ростово-Суздальського князівства утвердити своє панування на всій колишній території Київської Русі.

- було започатковано державні традиції саме українців.

Таким чином, під час заселення на території сучасної України перші люди з’явилися близько 1млн. років тому. У передслов’янську епоху значний слід залишили племена Трипільської культури, кіммерійці, скіфи, сармати та грецькі поселення античних міст-полісів Північного Причорономор’я. Об’єднання східнослов’янських племен призвело до появи у Східній Європі першої держави – Київської Русі. Прогресивні для того часу політичний устрій та виробничі відносини, розвинуте господарство, міжнародні зв’язки, високий рівень культури висунули Київську Русь на передові позиції європейської цивілізації. Період феодальної роздрібненості був результатом внутрішнього розвитку держави та суспільства. Спадкоємцем державницьких, політичних та культурних традицій Київської Русі, колискою суто української державності стало існування Галицько-Волинської держави.