Проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій
Промислові підприємства — це передусім колективи людей, пов’язані спільними інтересами і загальною цілеспрямованою
діяльністю. Тобто підприємство —це безперервна взаємодія людей зі знаннями і навичками з вироблення і реалізації споживчих вартостей, озброєних певними засобами виробництва, технологіями. На основі такого розуміння промислових підприємств внутрішньопромислові і комерційні комунікації можна визначити як інформаційну взаємодію людей. «Комунікація (принаймні людська) — це те, — писав американський теоретик комунікації Уїлбур Шрамм, — що здійснюється людьми. Сама по собі, без людей вона не існує. Вона не має нічого магічного, крім того, що в неї вкладають люди, вступаючи в комунікативні зв’язки. У повідомленні немає іншого змісту, крім того, який у нього вклали люди. Хто вивчає комунікацію, той вивчає людей, які вступають у стосунки між собою, своїми групами, організаціями і суспільством загалом»[14].
Такий концептуальний підхід до визначення й аналізу промислових і комерційних комунікацій передбачає насамперед модель
двостороннього зв’язку, у якій той, хто надає інформацію, і той, хто її отримує, діють у певних межах взаємовідносин, які склалися між ними, та соціального оточення і конкретної ситуації, що склалася на даний час[15] (схема 21).
Схема 21
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 532;