Економічний район як соціально-економічна система

Регіональна економічна система має досить складний механізм са­мовідтворення, в основі якого лежить сукупність регіональних пере­ваг. Джерелами, які живлять цю систему, є як місцеві, так і залучені ззовні ресурси. Результати господарської діяльності, тобто готовий продукт цієї системи, може споживатися на місці його виробництва або вивозитись за межі регіональної економічної системи, формуючи сектори його збуту. Отже, господарство на певній території набуває форм складної регіональної економічної системи з сукупністю взаємозумовлених зв'язків і процесів. На характері цих процесів позначається дія різноманітних чинників економічного розвитку, яка утворює систему економічних, соціальних, організаційних, правових, інформаційних та інших впливів.

Оскільки значна роль в економічному розвитку відведена людсько­му чиннику, виробнича діяльність, усі процеси суспільної життєдіяль­ності людини характеризуються взаємодією з навколишнім природ­ним середовищем. Тому економічна діяльність у регіоні значною мірою залежить і від особливостей цього середовища. Залежно від просторо­вих відмінностей умов і ресурсів формуються регіони зі специфічни­ми особливостями господарських комплексів, які і складають регіо­нальну (просторову)економіку.

Будь-який район має складну, багаторівневу економіку, що складається з підприємств і організацій загальнодержавного, регіонального і місцевого значення, а також регіональну систему різних форм власності.

Регіональну систему можна представити у вигляді 5 підсистем: екологічної, економічної, соціальної, технологічної, інформаційної. Процес збалансованого розвитку кожної підсистеми забезпечує ефективне функціонування регіональної системи в цілому.

Кожна з підсистем регіональної системи має свій механізм самоорганізації:

- Екологічна - природний відбір;

- Економічна – вільний ринок;

- Соціальна – свободу;

- Технологічна – інновацію (нововведення);

- Інформаційна – зворотний зв'язок.

Усі разом вони формують такий механізм самоорганізації як регіональну самоврядність. У рамках підсистем (виробництво, обслуговування, розселен­ня) протікають взаємопов'язані процеси виробництва, накопи­чення, обміну та споживання (фази єдино відтворювального про­цесу) і соціально-демографічного розвитку. Дослідження їх має велике значення для керування комплексним розвитком тери­торіальних систем.

Деградація однієї з підсистем, перш за все екологічної, веде до деградації системи в цілому. Тому разом з традиційними напрямами – такими як економічна і соціальна регіональна політика слід обов'язково розробляти екологічний, технологічний і інформаційний напрями.

Основна особливість відтворювального процесу може бути сформульована як необхідність задоволення двоєдиної функції регіональної економіки. Відповідно до цієї функції територіаль­на система має функціонувати як складова частина народного господарства країни. З іншого боку, вона повинна забезпечувати розвиток своїх внутрішніх елементів як цілісної взаємопов'яза­ної системи.