Сучасний стан міжгалузевих комплексів.

Паливно-енергетичний комплекс.В Україні базою формуван­ня паливно-енергетичного комплексу є такі види палива: вугіл­ля, нафта, газ, торф, горючі сланці. Відповідно сформувалися такі регіони:

• вугільні басейни:

Чорна металургія. Комплекс чорної металургії є однією з про­відних галузей промисловості України. За оцінками експертів, чорна металургія є галуззю спеціалізації України в загальному поділі праці країн Східної та Центральної Європи. За обсягом виробництва чорних металів серед країн Західної Європи Украї­на поступається лише Німеччині. У структурі українського екс­порту чорні метали посідають провідне місце.

Комплекс виробництв чорної металургії охоплює:

- видобуток залізної, марганцевої руд, вапняків, глин, коксівно­го вугілля, флюсів;

- збагачення руд, виробництво агломерату, коксу;

- виплавку чавуну, сталі, виробництво прокату, катанки, труб;

- виробництво феросплавів, виплавку електросталі та сплавів, виробництво профільного прокату, порошкової металургії;

- використання відходів металургії: виробництво будівельних матеріалів, азотних добрив, пластмас та ін.

До металургійного комплексу належать виробництво гірни­чого та металургійного устаткування, вогнетривів, цементу тощо.

В Україні сформувалися і функціонує кілька промислових райо­нів чорної металургії: Придніпровський, Донецький та Приазовський.

Кольорова металургія. Сучасний розвиток наукомісткого ма­шинобудування, особливо електроніки, радіотехніки, космічної техніки базується на використанні кольорових металів. Комплекс підприємств кольорової металургії видобуває, зба­гачує і переробляє руди кольорових і рідкісних металів. Його структуру формують виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлене двома основними чинниками — сировинним й енергетичним.

Машинобудівний комплекс.Виробництво машин різноманіт­ного призначення поглиблює поділ праці, спеціалізацію підприємства на виготовленні окремих комплектувальних для конкрет-машин. Поділ та спеціалізація праці зумовили формування три стадійного процесу виробництва машин:

- Створення заготовок, з яких виробляють деталі та ча­стини машин. Одна заготовка може містити металу на 30—50% більше, ніж потрібно на одну деталь чи частину.

- Механічна обробка металевих заготовок і виготовлення деталей та частин внаслідок якої 30 — 50% металу потрапляє у відходи і знову переплавляється на металургійних підприємствах.

- Складання деталей, частин, тобто створення комплек­тувальних деталей, вузлів, агрегатів для випуску готових машин.

Загалом вважають, що на розвиток і розміщення машинобудів­них підприємств впливають такі чинники:

Сировинний - наявність бази металів, особливо для виго­товлення важких і середніх машин;

Споживчий - наявність потенційного споживання, напри­клад, сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, хар­чової, хімічної промисловості, нафтового, газового і вугільного комплексу;

Трудовий - наявність кваліфікованих працівників;

Науковий - наявність науково-дослідних інститутів, інструкторських бюро, здатних сприяти виготовленню наука-місткого машинобудування, верстата - і приладобудування, елект­ронного, електротехнічного устаткування та ін.

Підприємства хімічного і нафтохімічногокомплексу розміщені на Прикарпатті, Донбасі, Придніпров'ї, Криму, будівельного— у великих містах України, лісопромислового— у Карпатах, на Во­лині, в обласних центрах, транспортний— у Західній Україні, Придніпров'ї, Донбасі та Півдні України.

Сільськогосподарський комплекс.Сільське господарство є дру­гою після промисловості сферою матеріального виробництва. У ньому зосереджено майже 25 % основного виробничого капіта­лу, 20 % усіх зайнятих в економіці, створюється 20 % національ­ного продукту. Загалом ці дані засвідчують низьку ефективність не лише сільського господарства, а й усієї національної економіки у країнах з розвинутою ринковою економікою у сільськогосподарському секторі зайнято 3 — 5 % від усіх працівників, які створюють 4 — 6 % валового національного продукту, повністю забезпечують власні продовольчі потреби і значну частину про­довольства експортують. Це свідчить, що в цих країнах розви­нута сфера послуг — понад 50 % ВНП та промисловість — 30% ВНП. В Україні сільське господарство є однією з важливих сфер матеріального виробництва, але не забезпечує національних по­треб у продовольстві.

Сільському господарству властиві такі особливості:

- основним засобом виробництва є земля, наділена родючістю;

- рослині і тварини водночас с і засобами, і предметами праці;

- для сільського господарства характерні природні цикли ви­робництва.

Сільськогосподарське виробництво потребує конституційних і економічних умов, які регулювали б відносини власності, забез­печували високоефективне виробництво і реалізацію продукції. Сільськогосподарські виробники повинні стати повноправними суб'єктами ринку.

Соціальний комплекс.Соціальний комплекс об'єднує галузі національної економіки, які стосуються відтворення людини і її рівня життя. До соціального комплексу належать: сфера послуг; виробництво товарів народного споживання; доходи і рівень життя населення; споживчий ринок.

Сфера послуг охоплює житловий сектор, комунальні послу­ги, соціально-культурні послуги, культурні послуги, охорону здо­ров'я.

Комплекс виробництв товарів народного споживання охоплює харчову промисловість (м'ясну, молочну, цукрову, борошномель­ну, круп'яну, консервну, олійну, крохмальну), легку промис­ловість (текстильну, швейну, взуттєву, хутрову, трикотажне виробництво) та підприємства машинобудування, деревооброб­ки, хімії, будівельних матеріалів, що виробляють товари для на­селення.

Рівень доходів і життя населення є одним з найголовніших чин­ників соціальної стабільності суспільства, розвитку особистості. Основними показниками оцінки доходів і рівня життя населення _Є: грошові доходи, грошові витрати, номінальна заробітна платня, Ареальна заробітна платня,сукупний дохід сім'ї, нагромадження (заощадження).

Споживчий ринок характеризує купівлю-продаж товарів і по­слуг, динаміку цін на товари і послуги, виявляє рівень життя на­селення, який оцінюється рівнем (індексом) реальної заробітної платні. Рівень життя населення залежить від рівня споживчих цін.