Інструменти, що використовують організацію як ресурс

Організація - це ресурси держави у вигляді землі, будівель, обладнання та персоналу. Хоча центральність, фінансові ресурси та владні повноваження відрізняються за ступенем примусу, вони схожі між собою тим, що уряд мусить вдаватися до посередника для досягнення своєї мети. Організаційні ресурси дають можливість уряду зробити все самому. Водночас організація охоплює і центральність, і фінансові ресурси, і владні повноваження [1, 232].

Ефектори

До групи інструментів, які є ефекторами, тобто засобами впливу, і використовують організацію як ресурс, Л. Пал відносить:

Пряме постачання. Діяльність або забезпечення соціальними благами і послугами, здійснювані безпосередньо існуючими державними міністерствами [1, 233].

Державні корпорації. Майже незалежні від виконавчої та законодавчої влади підприємства, що забезпечують товарами та послугами з державних ресурсів, але управління цим процесом здійснюють незалежно від уряду, з наданням суспільних послуг на некомерційній основі [1, 233].

Приватио-державні корпорації або партнерство. Діяльність приватно-державних корпорацій полягає у здійсненні спільних інвестиційних проектів.

Перспективного сферою їх розвитку вважають саме соціальну сферу, в якій міністерства та управління у виконанні програм більше покладаються на добровільні групи та організації [1, 234] (Благодійне товариство «Джерела» фінансується як за рахунок власних коштів, так і частково за рахунок місцевого бюджету і виконує деякі програми спільно з Київміськдержадміністрацією або на її замовлення).

За своєю природою приватно-державні корпорації або партнерство мають багато спільного з таким інструментом, як уповноважена закупівля з вигодами для уряду або споживача.

Детектори

Збирають інформацію без відома інформантів. Л. Пал наводить визна­чення таких детекторів, запропонованих Гудом.

Турнікети — детектори, що збирають інформацію пасивно, як електронні пучки - їх важко уникнути або обійти [1, 234].

Сканери [1, 234]:

- Постійні сканери — пункти спостереження, повз які інформант мусить пройти (в'язнична вишка, пости ДАТ, відеокамери спостереження).

- Рухомі сканери(мобільні силові підрозділи, створені для виявлення фактів порушень закону).

- Приховані сканери(телефонні підслуховувачі, дорожні радари).

Прикладів використання таких інструментів у соціальній політиці поки що небагато, зокрема в соціальній сфері в Україні їх узагалі важко знайти. Нещодавно була поширена інформація про запровадження інструмента, подібного до турнікета, в одній із західноєвропейських шкіл. Мета вико­ристання приладу, який ідентифікував дітей перед шкільним обідом, - визначити, хто з дітей, які отримали обід, повинен за нього сплачувати, а хто пі, та уникнути безпосередньої оплати дітьми. Проблема полягала в тому, що діти, які сплачували за обід, дражнили тих, хто був з бідних сімей та отримував обід безоплатно. Передбачається, що використання такого сканера дозволить уникнути стигматизуючого ефекту безоплатних обідів для бідних дітей.

Якщо не брати до уваги високий ступінь примусу цієї групи інструментів, цілком можна було б віднести до рухомих сканерів пересувні медичні діагностичні лабораторії, які використовуються в сільській місцевості за умов відсутності стаціонарних медичних діагностичних центрів. У деяких країнах, що характеризуються високим рівнем надання послуг з догляду за людьми, які мають проблеми зі здоров'ям, подібні засоби використо­вуються в процесі організації догляду. Це постійні сканери - відеокамери для стеження за тяжкохворими людьми, спеціальні килимки («турнікети»), що посилають сигнал на пульт медичної сестри, як тільки пацієнт встає з ліжка.

Ознайомившись з переліком інструментів політики, важливо зрозуміти, що ця класифікація, як і будь-яка інша, не є універсальною. Багато з названих інструментів досить схожі між собою. Деякі з них можуть застосовуватися більшою або меншою мірою.

Контрольні запитання

1. Що таке інструменти політики?

2. З чим пов'язано вибір інструментів?

3. Які критерії покладено в основу класифікації інструментів політики, описаної Л. Палом?

4. На які інші класифікації інструментів політики спирався Л. Пал?

5. В чому різниця між інструментами-ефекторами та інструментами-детекторами?

6. На які класи можна поділити інструменти політики? Дайте характеристику коленого з класів.

7. Як ви розумієте різницю між інструментами за ступенем примусу? Які класи інструментів мають найбільший та найменший ступінь примусу?

8. Які, на вашу думку, інструменти політики найчастіше використовуються в соціальній політиці? Наведіть приклади.

9. Які, на вашу думку, інструменти політики найменшою мірою використовуються в соціальній політиці? Як ви гадаєте, чому?

10. Які, па вашу думку, переваги та недоліки класифікації інструментів політики, описаної Л. Палом?

11. Визначте, які інструменти політики можна було б застосувати в Україні для зменшення безробіття; підвищення рівня народжуваності; запобігання поширенню ВІЛ-інфекції; сприяння інтеграції в суспільство осіб з психічними захворюваннями.

Література

1. Пал Леслі А. Аналіз державної політики / Пер. з англ,- К.: Основи, 1999.- 422 с.