Основні правила заготівлі сировини

Заготовляють лікарську рослинну сировину тоді, коли вона містить найбільшу кількість діючих речовин. У різних рослин цей період збігається з певними фазами розвитку: цвітіння, сокорух, плодоношення, закінчення вегетації тощо. Тому важливо визначити точні терміни збирання. У залежності від погодних умов року календарні терміни збору можуть значно відрізнятися: так, у роки з ранньою теплою весною і теплим сухим літом вони настають на один і навіть два-три тижні раніше, ніж у роки із затяжною холодною весною та дощовим прохолодним літом.

Збір рослин - одна з найбільш трудомістких і відповідальних робіт. Рослини збирають у гарну погоду, бажано вранці або ввечері, коли вони обсохли від роси або дощу. Волога сировина довше сохне, легше самозігрівається, тому при сушінні часто темніє або навіть загниває. Найкращий час для збору лікарської сировини— з 8 до 9 або з 16 до 17 год. Не рекомендують збирати запорошені й забруднені рослини поблизу доріг з інтенсивним рухом, пошкоджені комахами або грибковими хворобами, пом'яті та запліснявілі. При збиранні рослин потрібні точність, акуратність, чистота.

Усі надземні частини рослин збирають лише в суху погоду. Якщо вранці було росяно або пройшов дощ, то заготівлю розпочинають лише після того, як рослини обсохнуть. Під вечір, коли з’являється роса, збір теж припиняють, адже волога сировина довше сохне, само зігрівається, а тому під час сушіння темніє або навіть загниває.

Сировину слід одразу збирати в тару – корзини і невеликі ящики для квіток, суцвіть, соковитих плодів, мішки та відра для сухих плодів, насіння тощо. Сировину в тарі не можна здавлювати, щоб вона не злежувалась та не зігрівалась.

Бруньки збирають рано-навесні, коли вони лише починають набрякати, але покривні луски ще не почали розходитися. Іноді цей період дуже короткий і триває лише кілька днів. Про його закінчення свідчить поява зелених конусів на верхівках бруньок. Березові бруньки можна збирати, починаючи з січня. Інші види бруньок взимку збирати нераціонально, оскільки в цей період вони містять мало ефірних олій і смол.

Для збирання бруньок використовують спеціальні пристосування — гілкорізи. Великі бруньки (сосни, тополі) зрізують з пагонів безпосередньо на місці. Дрібні (берези) заготовляють разом з пагонами довжиною 50— 60 см, які після висушування обмолочують. Тополеві бруньки збирають тільки листкові, зрізаючи ножем або обриваючи руками.

Найкращим терміном збору кори є початок весняного сокоруху. У цей час вона легко відділяється від деревини. Для того, щоб зняти кору на молодих зрубаних або зрізаних гілках гострим ножем роблять кільцеві надрізи на відстані 25-50 см один від одного, сполучають їх одним або двома поздовжніми розрізами, а потім кору знімають у вигляді жолобків або трубочок.

Перед заготівлею кори стовбур необхідно очистити від наростів і лишайників. Знімати кору із залишками деревини не рекомендується.

Збір листків починають тоді, коли вони досягнуть нормальних розмірів і продовжують протягом всього літа до початку їх пожовтіння. Але найкраще збір листків проводити на початку цвітіння рослин. Виняток — листки підбілу, первоцвіту та деяких інших рослин, що на час цвітіння дуже дрібні й недорозвинуті. При заготівлі листя слід зривати тільки нижні листки, щоб не завдати шкоди цвітінню та плодоношенню рослин. Товсті та соковиті черешки сповільнюють сушіння, мають мало діючих речовин, тому їх відділяють (бобівник, підбіл). Дрібні шкірясті листки (мучниця, брусниця) зривають або обмолочують зрізані пагони довжиною 8-10 см. Здебільшого листки зривають, рідше – зрізують ножем або ножицями або секатором.

Траву звичайно збирають на початку цвітіння і лише в деяких видів у фазі повного цвітіння. Під терміном «трава» в фармакології розуміють облистнені та квітконосні стебла трав'янистих рослин або всю надземну частину чи тільки вершини стебел. Її зрізують без грубих приземних частин серпами, ножами або секаторами. Іноді при щільному зростанні рослини скошують косами або серпами, а потім вибирають із покосів. Щоб уникнути пошкодження листкових бруньок наступного року, зривати траву руками не рекомендується. Перед сушінням траву уважно переглядають, викидаючи отруйні, та нелікарські рослини.

Квітки та суцвіття збирають на початку цвітіння. Найчастіше їх зривають руками, але іноді використовують спеціальні пристосування (наприклад, суцвіття ромашки збирають спеціальними совками).

Плоди та насіння заготовляють при повному їх достиганні. Але соковиті плоди та ягоди збирають дещо раніше, тому що перестиглі легко мнуться. Звичайно збирають руками, але, наприклад, для ягід чорниці використовують спеціальні гребінці.

Плоди шипшини збирають за декілька днів до повного дозрівання разом із залишками чашечок, які залишаються зверху плоду. Чашечки усувають після підсушування шляхом перетирання. Плоди, зібрані в зонтики або щитки, наприклад горобину, обривають повністю й лише після підсушування відділяють від плодоніжок. Соковиті плоди (чорниця, смородина, малина, суниці) збирають рано-вранці або ввечері, бо у спеку вони швидко псуються. Під час збирання їх в корзини, щоб запобігти деформації плодів, шари перекладають гілочками або листками.

Корені, кореневища, бульби та цибулини збирають в період відмирання надземних частин (кінець літа – осінь).Їх можна збирати і рано-навесні до початку відростання надземних органів, але цей період здебільшого дуже короткий – всього лише кілька днів. Викопують підземні частини рослин лопатами або копачками, іноді витягують із пухкої землі за допомогою вил або граблів. Зрідка на великих масивах при щільному розміщенні рослин підземні органи виорюють плугами, а потім вибирають вручну. Після цього їх обтрушують від землі, обрізують ножами залишки надземних частин, тонкі корені, відмерлі та пошкоджені ділянки і швидко обмивають у холодній (краще проточній) воді. Сировину, яка містить слизи (зозулинець), мити не рекомендують При великих обсягах заготівлі для миття використовують спеціальні барабани. Вимиту сировину розкладають на брезенті або тканині і просушують.