Предмет, об’єкт, категорії соціології.

Об’єктом дослідження будь-якої науки є те, на що спрямований процес дослідження. Об’єктом дослідження соціології є сфера діяльності соціальних спільнот та соціальні процеси в загальному, об’єкт дослідження – суспільство.

Предметом дослідження є ті сторони, зв’язки та відносини, які становлять об’єкт дослідження.

Предметом дослідження соціології є взаємодія людей, соціальні відносини, соціальні спільноти і процеси.

Одна з класифікацій категорій соціології: 2 групи:

- категорії, які пояснюють статику суспільства, його структуру, це такі категорії: стратифікація, соціальний контроль та ін;

- категорії, які характеризують динаміку суспільства, його зміни. Це такі категорії: соціальна мобільність, соціальний розвиток, соціальний рух та ін.

Відповідно до сфери застосування соціальні категорії поділяються на 3 групи:

- загальнонаукові категорії у соціологічному вигляді: суспільство, соціальний розвиток;

- безпосередньо соціологічні категорії: соціальна мобільність, стратифікація, соціальний інститут;

- категорії дисциплін, суміжних із соціологією: соціологія політики, економічна соціологія та ін.

Соціальна категорія – сукупність певних рис суспільних відносин, що інтегровані індивідами або спільнотами у процесі спільної діяльності у конкретних умовах.

Функції соціального: дане поняття відображає критерії оцінки відповідності стану суспільства і його елементів, досягнутому рівню соціального прогресу; дане поняття виступає основою розробки соціальних норм, цілей і прогнозів соціального розвитку; дане поняття виступає мірою оцінки кожного з видів суспільних відносин, їх відповідності реальній практиці та інтересам суспільства та людини.

Соціальні відносини – це самостійний специфічний вид суспільних відносин, який виражає діяльність соціальних суб’єктів (окремий індивід, особа або єдність), зумовлену неоднаковим становищем у суспільстві і неоднаковою роллю у суспільному житті.

Соціальний закон – це об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами і соціальними процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей. За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на загальні і специфічні.

Загальні закони – які діють в усіх суспільних системах, наприклад: закон товарно-грошових відносин.

Специфічні закони – закони, дія яких обмежена кількома суспільними системами або однією, із одного виду суспільства в інший.

За способом виявлення соціальні закони поділяються на:

- динамічні;

- статичні (стохастичні) соціальні закони.

Динамічні соціальні закони визначають напрями і чинники соціальних змін.

Статичні закони відображають тенденції щодо стабільності суспільства.

За формами зв’язку соціальні закони поділяються на:

- закони, які відображають незмінне або інваріантне існування соціальних явищ;

- закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;

- закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами;

- закони, які встановлюють ймовірність зв’язку між соціальними явищами.