Визначення параметрів сегменто–пальцевих апаратів

Для приводу ножа сегментно-пальцевого ріжучого апарату широко використовуються кривошипно-шатунні механізми. Дані механізми поділяються центральні (аксіальні) (рис. 9.1, а) та зміщені (дезаксіальні) (рис. 9.1, б).

а б

Рис.9.1. Схема кривошипно-шатунних механізмів: а – аксіального; б – дезаксіального

У аксіальних механізмів повзун та вісь обертання кривошипа знаходяться в одній площині, перпендикулярній площині обертання кривошипа. У дезаксіальних вісь кривошипа не лежить у цій площині, а віддалена від неї на величину , яка називається величиною дезаксіала.

У приводах сегментних різальник апаратів технічно важко використати аксіальні кривошипно-шатунні механізми через низьке по відношенню до ґрунту розташування ножа (повзуна) і ряд інших причин. Тому використовують механізми зміщені (дезаксіальні) з параметрами, наприклад, для косарок та , а для жаток і .

При використанні дезаксіального механізму приводу повний хід ножа (повзуна) становитиме (рис.9.1, б)

де , а .

Або

Рис. 7.2. Схема ріжучого апарату з дезаксіальним кривошипно-шатунним механізмом приводу: 1-вал контрпривідний; 2-карданний вал; 3-вал кривошипа; 4-шатун; 5-коромисло; 6-ріжучий апарат

Так коли , а то . Отже повний хід ножа у дезаксіального механізму привода дещо більший ніж у аксіального. Також із рис. 9.1, б видно, що при русі ножа вправо кут повороту кривошипа менший, ніж кут його повороту при русі ножа вліво. Тому за постійної швидкості обертання кривошипа дезаксального механізму час руху ножа вправо буде меншим ніж час зворотного ходу.

Рис. 9.2. Схема защемлення стебла у розхилі різальної пари

Для якісного зрізу стебел необхідною є умова за якої наявне їх защемлення у ріжучій парі, що створюють леза сегмента та протиріжучої пластини (рис. 9.2). Силу взаємодії стебла та леза можна розкласти на дві складові: нормальну - та дотичну - . Ці сили зв’язані між собою залежністю