Складнопідрядні речення з підрядними умови

Підрядні речення умови вказують на умову, за якої відбу­вається чи могла б відбуватися дія головного речення, і відпо­відають на питання обставин умови (за якої умови?).

Підрядні речення умови до головного звичайно приєдну­ються за допомогою сполучників підрядності якщо, якщо б, якщо... то, якщо... тоді, якби, коли, коли б, як, аби, раз, тільки, хай тільки, чим... тим, що... то. У головному реченні вказів­них слів не буває: підрядне речення умови відноситься до всьо­го головного речення.

Наприклад: Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокар­тини почнемо з пісні (О. Довженко). Коли я тривожуся долями вашими, для мене світлішим стає виднокруг (Л. Талалай). Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка). А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода— головою ляже, а вирятує (Марко Вовчок).

У розмовному мовленні підрядні речення умови до голов­ого можуть приєднуватися також за допомогою лише співвідносного елемента то, так у головному реченні (без сполучника); присудок у головній частині такого складнопідрядного речення вживається переважно в наказовому способі: Дай вам землю підселом, таквас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Го­ловко). Попороби до поту, то й поїси в охоту (Нар. творчість); іноді присудок може стояти в дійсному способі: Не ми будемо стріляти з тих гвинтівок, товони — по нас (А. Головко). Може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає (Леся Українка). Варто лише прокричати, як на березі Дніпра відразу відгукнеться (В. Підмогильний). Розмовного характеру надає реченню і сполучник раз: Раз я вже вирішив,то хай так і буде (Григорій Тютюнник).

Є два типи підрядних речень умови залежно від того, яку вони позначають умову: реальну чи бажану.

Підрядні речення, що виражають реальну умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, приєднуються до головного за допомогою сполучників якщо, як, коли, раз, аби: Все можуть зробити людські руки, коли захочуть(Григорій Тютюнник). Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали(М. Коцюбинський). Раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів (П. Панч).

Підрядні речення, що виражають бажану умову ба­жаної дії, про яку йдеться в головному реченні, приєдну­ються до головного за допомогою сполучників якби, коли б, якщо б (присудки в обох частинах такого складнопід­рядного речення виражаються дієсловами в умовному способі): Коли б знав, де впадеш, то соломки підстелив би (Нар. творчість). Якби ви знали, паничі, де люди плачуть живучи, то ви б елегій не творили... Якби мені черевики,то пішла б я на музики (З тв. Т. Шевченка). Підрядні речення умови можуть супроводитися відтінками інших обставин, а саме:

а) обставини часу: Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). Коли чоловік пише для себе, вили­ває своє горе й радощі, то йому легше стає (М. Коцю­бинський);

б) обставини причини: Не злякає страшний Божий суд, якщо не злякав людський(О. Довженко). Як не буде птахів, то

і людське серце стане черствим (М. Стельмах);

в) обставини мети: Якщо Україна хоче стати могутньою європейською країною, вона мусить перейняти кращі де­мократичні традиції гетьманської держави (3 газети);

г) обставини допустовості: У відкритім бою, якщо й пора­нено,то тебе врятують товариші (О. Гончар);

ґ) обставини міри й ступеня (приєднуються парними спо­лучниками чим... тим, що... то): Чим вище піднімались бійці,тим заграва перед ними ширшала, розросталась (О. Гончар). Що ближче ми підходили до густих чагарів, то голосніше чувся тоскний звірячий плач (І. Муратов).