РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНОМУ РЕЧЕННІ

Між простими реченнями (предикативними частинами), що входять до складносурядного, звичайно ставляться коми: Теп­ло було,й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок). Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі, і щастявсіх прийдепо наших аж кістках (І. Франко).

Не ставиться кома між двома частинами складного речен­ня, з'єднаними одиничним сполучником і (й), та (= і), або, чи (= або), якщо:

а) обидві частини мають якесь спільне слово — член речен­ня, внесення або видільні частки тільки, лише (таке сло­во завжди стоїть на початку всього речення): Зрідка про­біжить тут заєць або спинитьсяна кручі вовк(А. Шиян). Мабуть, батько ще дужче посивів і матище дужче зігну­лася(А. Головко). Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкає(В. Козаченко); щоправда, іноді буває важко визначити, чи таке слово стосується обох частин або лише першої, як, скажімо, у реченнях На світанку Юрій Дзвонар ударив у великий дзвін(,) і скрізь у селі заво­рушилися люди(М.Стельмах). Біля ніг її плещеться море(,) і, мов питаючи в тривозі одна одну про щось найго­ловніше в світі, хвиляхвилю доганяє(О.Довженко);

б) це речення питальне, спонукальне або окличне: Хай на­ше слово не вмирає інаша правда хай живе! (М. Риль­ський). Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів іхто за тобою орлом не летів? (О. Олесь). Тире ставиться між двома частинами складносурядного ре­чення, якщо друга частина виражає висновок, наслідок, рап­товість, несподіваність і вимовляється з помітним піднесен­ням тону: Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський). Ще мить — і Дрогичинська битва загримить (М. Бажан). Гармоніст грав, молодий з молодою кружляли, кількоро їхніх супутників било в долоні — і вся ця картина була така несподівана, така несправжня, неправдоподібна! (Є. Гуцало).

Крапка з комою ставиться між двома частинами складно­сурядного речення, якщо в них є свої розділові знаки або ці частини далекі за змістом: Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила; і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічають (Т. Шевченко).