Методи природної гама-активності гірських порід

Застосування цих методів для вивчення геологічних розрізів свердловин базується на диференціації гірських порід за їх природною гама-активністю. Для досліджень свердловин використовуються інтегральний гама-метод і спектральний гама-метод.

У свердловині реєструються інтегральна і диференціальна інтенсивності гама-випромінювання, яке виникає при спонтанному розпаді радіоактивних елементів у гірських породах.

Радіус сфери, із якої приходить 90-95 % зареєстрованого випромінювання, називається радіусом зони дослідження ГМ. Вважають, що радіус дослідження гамаметріїскладає приблизно 30 см.

Форма кривих інтенсивності g-випромінювання симетрична, інтенсивність залежить від вмісту радіонуклідів, товщини пласта, діаметра свердловини. Границі пласта встановлюються на рівні ½Іg_мах (рис. 7.13).

Рисунок 7.13 - Криві інтенсивності Іg гама-випромінювання по вісі свердловини діаметром d проти пластів різної товщини з підвищеною радіоактивністю

h1 – h5 – товщини пластів; 1 - для точкового індикатора, 2 – для індикатора довжиною рівною довжині діаметра свердловини; а і b – точки кривої, які відмічають половину амплітуди

У комплексі з матеріалами інших геофізичних методів, дослідження свердловин гама-методом використовуються для літологічного розчленування розрізів свердловин, кореляції і виділення порід-колекторів, оцінки глинистості порід, виділення у розрізі радіоактивних руд та оцінка вмісту U, Th, K.

При спектральному гама-каротажі використовуються спеціальні прилади-спектрометри гама-випромінювання, що дозволяє визначити природну радіоактивність породи зумовлену окремо ураном, радієм, торієм і калієм.

За допомогою спектрального гама-методу проводиться вивчення геохімічної циклічності, вияснення фаціальних характеристик та інтенсивності тектонічного руху структур, визначення глинистості та нерозчинного осаду пластів-колекторів, виявлення мінерального складу глинистих порід.