Основний закон радіоактивного розпаду, період напіврозпаду, активність

Розрізняють два види радіоактивності: природну і штучну. Досі ми розглядали природну радіоактивність - перетворення нестійких ізотопів одного елемента в ізотопи інших елементів при α- і β-розпадах або випромінювання ядрами γ-квантів, які відбуваються в природних умовах самодовільно, тобто без зовнішніх впливів. Штучна радіо­активність - розпад штучно отриманих ізотопів хімічних елементів внаслідок різних ядерних реакцій. Штучна радіоактивність була відкрита в 1934 р. подружжям Ірен Кюрі та Фредеріком Жоліо-Кюрі. Обидва види радіо­активності - природна і штучна - підпорядковуються одним і тим самим законам.

Основний закон радіоактивного розпаду. Отримаємо закон радіоактивного розпаду в двох формах: диференціаль­ній та інтегральній.

Внаслідок самодовільності радіоактивного розпаду число ядер які розпадаються за проміжок часу від до пропорційно числу вихідних радіоактивних ядер та проміжку часу

(8.8)

Знак "-" в (8.8) перед характеризує зменшення числа вихідних радіоактивних ядер за проміжок часу Стала величина називається постійною радіоактивного розпаду. Вона не залежить від зовнішніх умов і визна­чається лише внутрішніми властивостями атомного ядра хімічного елемента.

Співвідношення (8.8) визначає по суті закон радіо­активного розпаду в диференціальній формі, який форму­люється таким чином: відносне зменшення кількості радіоактивних ядер за одиницю часу, тобто - , є величина стала, яка називається постійною радіо­активного розпаду . Або, іншими словами, за одиницю часу розпадається одна і та сама частка наявних радіоактивних ядер.

Період напіврозпаду. Для оцінки стійкості радіоактивних ядер що­до їх розпаду вводять поняття періоду напіврозпаду Період напіврозпаду визначається як той час, протягом якого розпадається половина вихідної кількості, тобто радіоактивних ядер речовини. Відповідно за два періоди напіврозпаду залишається четверта частина радіоактивних ядер, що не розпалися (рис. 8.7).

Знайдемо зв'язок періоду напіврозпаду з постійною радіоактивного розпаду Оскільки в момент часу кількість радіоактивних ядер то з рівняння (8.11) маємо Звідси отримаємо , що дає після логарифмування

(8.12)

Отриманий зв'язок між показує, що чим більша постійна радіоактивного розпаду, тим меншим є період напіврозпаду.

У радіоактивних елементів періоди напіврозпаду змінюються в дуже широких межах. Наприклад, для ізотопу урану період напіврозпаду складаєроків, ізотопу кобальту року, для ізотопу літію с, а для ізотопу полонію с.

Важливо зазначити, що для радіоактивних ізотопів, що здатні довго затримуватися в організмі людини і тварин, періоди напіврозпаду становлять такі значення: для ізотопу йоду діб, для ізотопів стронцію відповідно доба та років, для ізотопу цезію років.

Під час дослідження проходження ізотопів вздовж біологічного ланцюжка "земля-рослина-тварина-людина" було помічено, що ізотоп поводить себе подібно до кальцію Са, а ізотоп - подібно до калію К.

Далі було встановлено, що при радіоактивному забрудненні біосфери найбільша концентрація завжди виявляється в органах або продуктах, багатих на кальцій (кісткова тканина), а - в біооб'єктах, багатих на калій (м'язова тканина).

Умовно прийнято вважати, що радіонукліди (ізотопи радіоактивних елементів) практично перестають діяти через час, що становить 10 періодів напіврозпаду. Згідно з зако­ном радіоактивного розпаду

через час кількість радіоактивних ядер буде рівною

тобто зменшиться майже в тисячу разів. Звідси випливає, що оскільки період напіврозпаду ізотопів і становить близько 30 років, то населення України буде відчувати вплив цих небезпечних радіонуклідів близько трьох століть після Чорнобильської катастрофи.

Активність. Активністю А називають швидкіспи радіоактивного розпаду, тобто кількість розпадів it, одиницю часу. Оскільки енергія виділяється при кожному акті розпаду, то загальна кількість енергії, що виділяється внаслідок радіоактивного розпаду за одиницю часу, буде визначатися саме активністю. Формула для активності А має такий вигляд:

(8.13)

де були враховані закон радіоактивного розпаду (8.11) та зв'язок між періодом напіврозпаду і постійною радіо­активного розпаду що виражається формулою (8.12). З формули (8.13) випливає важливий висновок: активність А радіоактивного ізотопу (радіонукліду) тим більша, чим більша кількість радіоактивних ядер в даний момент часу і чим менший період напіврозпаду Тому при однаковому значенні активність . а з нею і небезпека радіоактивного ураження, буде визначатися радіонуклідами з малим періодом напіврозпаду. Таким найбільш небезпеч­ним радіонуклідом в перші три місяці після Чорнобильської аварії був радіоактивний йод , який, як вже зазначалося, має короткий період напіврозпаду діб і який накопичується переважно у щитовидній залозі людини у відсутності в ній нерадіоактивного ізотопу йоду

З формули (8.13) видно також, що з плином часу активність А зменшується тому, що зменшується кількість радіоактивних ядер. Дійсно, оскільки , то (8.14)

Де - вихідне значення активності радіонукліду в момент часу Цей результат означає, що зменшення активності з часом описується законом радіоактивного роз­паду.

Активність вимірюється в таких одиницях: беккерель (Бк) і кюрі (Ю). Беккерель - це активність такого радіонук­ліду, для якого за одну секунду відбувається один радіоактивний розпад, тобто розпад/с. Кюрі - це суттєво більша одиниця активності: Застосовуються дрібні одиниці - мілікюрі мікрокюрі нанокюрі тощо, а також кратні одиниці - кілокюрі мегакюрі гігокюрі та інші, які мають такий зв'язок з основними одиницями активності: