Осцилографи, генератори, підсилювачі, датчики
Електронний осцилограф - прилад, який використовується для дослідження періодичних та аперіодичних процесів. За його допомогою можна спостерігати криві періодичного процесу, вимірювати напругу, фазу, глибину модуляції.
Блок-схема найпростішого осцилографа представлена на мал. 2.47 і містить: електронно-променеву трубку (ЕПТ); блок живлення (БЖ), генератор горизонтальної розгортай (ГР), який подає пилкоподібну напругу, підсилювач вертикального відхилення (Підс¥), який дозволяє збільшувати амплітуду досліджуваного сигналу, блок синхронізації (БС), дільники напруги.
До складу електронно-променевої трубки, яка являє собою вакуумну колбу, входить ряд електродів (електронна гармата), котрі фокусують пучок на екрані трубки і надають електронам необхідну швидкість (мал. 2.48).
Мал. 2.47. Мал. 2.48.
Крім вказаних електродів, у трубці знаходяться вертикально (Y) і горизонтально (X) відхиляючі пластини, а також електрод завдяки якому відводять електрони, що накопичуються на екрані.
Блок синхронізації. Частота генератора не зовсім стабільна з ряду причин - флуктуації напруги й опору залежно від змін навколишніх умов та інших причин. Джерела досліджуваних сигналів також не стабільні. Це приводить до нестійкості осцилограми. Для усунення цього недоліку генератор горизонтальної розгортки узгоджують з досліджуваним сигналом, примушуючи їх працювати синхронно. Цю функцію в електронному осцилографі виконує блок синхронізації.
Блок живлення. Забезпечує необхідну постійну напругу на електродах електронно-променевої трубки. До катода трубки прикладається негативна напруга більше 1000 В, а до анода - позитивна напруга до 5 кВ. Блок забезпечує також живлення нитки розжарення електронно-променевої трубки.
Генератор розгортки. Для виявлення на екрані електронно-променевої трубки осцилограм необхідно на горизонтальний вхід осцилографа подати пилкоподібну регульовану за амплітудою і частотою напругу. На мал. 2.49 показана така напруга: - час наростання напруги , - час спаду напруги, Т - період коливання. В ідеальній системі дорівнює нулю.
Для спостереження синусоїдальних коливань (напруг) служить неперервна розгортка. Якщо спостерігаються процеси, які повторюються через неоднакові проміжки часу чи мають вигляд аперіодичних або одноразових імпульсів, то тривалість розгортки повинна бути трохи більшою, ніж тривалість досліджуваного сигналу. Такі розгортки називаються очікуючими чи одноразовими. Генератори такої розгортки приводяться в дію за допомогою зовнішнього пускового сигналу, під дією якого генератор очікуючої розгортки створює тільки один пилкоподібний імпульс. Часто генератор очікуючої розгортай сам виробляє сигнал, тоді відпадає необхідність синхронізації.
Генератор міток часу. Сучасні осцилографи високого класу мають генератор міток часу або калібратор тривалості. Короткі імпульси цього генератора певної частоти підсилюються і подаються на модулятор. Позитивний потенціал модулятора утворює на осцилограмі ряд яскравих точок, негативний - утворює ряд менш яскравих, ніж осцилограми, точок. Точність визначення тривалості процесів зростає зі збільшенням кількості відміток часу на осцилограмі.
Генератор калібрувального сигналу. Щоб вимірювати напругу, необхідно порівняти досліджуваний сигнал із сигналом каліброваної напруги - тобто такої, що має точно визначену величину. Для її отримання в осцилографі існує спеціальний генератор, який працює від стабілізатора напруги. За допомогою калібрувального сигналу визначають ціну поділки або, якщо сітка екрана проградуйована, перевіряють правильність роботи приладу. Генератор калібрувального сигналу є не тільки в осцилографі, а і в більшості вимірювальних приладів (цифрових вольтметрах, реографах, кардіографах тощо).
Отримання осцилограм. На екрані електронно-променевої трубки буде видно вертикальну світну лінію, якщо на вертикально відхилюючі пластини (X) подати змінну напругу. Якщо змінну напругу подати на горизонтально відхилюючі пластини (У), то на екрані трубки буде горизонтальна лінія. Якщо ж змінну напругу одночасно подати на вертикально та горизонтально відхилюючі пластини, то на екрані буде осцилограма, вигляд якої залежатиме від співвідношення частот, амплітуд і фаз сигналів, які подані на пластини X та Y.
Для того щоб отримати стійку осцилограму на екрані електронно-променевої трубки, необхідно на У-пластини подавати досліджувану напругу, а на X - пилкоподібну напругу. Частоти цих напруг повинні бути або рівними або кратними одна одній.
Отже, основними параметрами ЕО є:
1. Чутливість S електронно-променевої трубки - відношення зміщення електронного променя (в мм) до величини напруги (у Вольтах) на відхиляючих пластинах, якою викликане це зміщення:
2. Коефіцієнт підсилення за напругою К, який дорівнює відношенню амплітуди напруги на виході до амплітуди вхідного сигналу відповідного підсилювача (Х чи Y):
3. Частотна смуга пропускання підсилювачів. Підсилення і генерація електричних сигналів
Підсилювачами електричних сигналів називають пристрої, які збільшують ці сигнали за рахунок енергії стороннього джерела.
Залежно від призначення розрізняють підсилювачі напруги, сили струму, потужності. Основною характеристикою підсилювача є коефіцієнт підсилення, який дорівнює відношенню зміни вихідного сигналу до зміни вхідного, якою вона обумовлена:
При підсиленні синусоїдальних сигналів, як правило, користуються відношенням амплітуд вхідного і вихідного сигналів:
де - амплітуда підсилюваної величини (I, U, Р). Суттєвою вимогою до підсилювачів є повторення вхідного сигналу без спотворення його форми. Для цього необхідно, щоб коефіцієнт підсилення не залежав від величини вхідного сигналу, тобто, щоб залежність яку називають амплітудною характеристикою, була лінійною.
Варто відзначити, що індуктивні та ємнісні властивості провідників, наскільки малими вони б не були, при збільшенні частоти можуть сутгєво впливати на коефіцієнт підсилення, викликаючи так звані частотні спотворення. Необхідною умовою їх відсутності є постійність коефіцієнта підсилення Діапазон частот для якого це справедливе, називають смугою пропускання підсилювача.
Принцип дії конкретного підсилювача розглядається у лабораторній роботі "Вивчення роботи транзистора".
Для досягнення необхідних значень досліджуваного сигналу сполучають іноді декілька підсилювачів, які утворюють каскад підсилення.
Генераторами називають пристрої, які перетворюють
енергію джерел постійної ЕРС в енергію електромагнітних хвиль різної частоти та форми. Генератори використовуються в фізіотерапевтичній апаратурі, електричних стимуляторах, в окремих діагностичних приладах.
Мал. 2.50.
Схему найпростішого автоколивального генератора на транзисторі зображено на мал. 2.50. В схемі генеруються коливання, частота яких дорівнює частоті власних коливань LC контура: . Котушка здійснює індуктивний зв'язок кола емітер-база з колом емітер-колектор. Джерелом енергії служить батарея Елементи необхідні для вибору оптимального режиму роботи (щоб була лінійною амплітудна характеристика і частота генерації відповідала смузі пропускання).
Поряд з автоколивальними генераторами, які виробляють сигнали синусоїдальної форми, використовуються генератори із зовнішнім збудженням. За допомогою них можна отримувати періодичні імпульсні послідовності (релаксаційні коливання). Прикладом таких генераторів є генератор пилкоподібної напруги в осцилографі; мультивібратор, який використовують для імітації роботи серця при дослідженні кардіограми.
Дата добавления: 2015-06-22; просмотров: 801;