Вимірювання опорів

Опір будь-якого провідника найбільш просто можна визначити за допомогою ампер­метра і вольтметра: При цьому вважають, що струм, який йде через вольтметр, малий по­рівняно зі струмом у провіднику. Точність такої методики визна­чається точністю амперметра і вольтметра і, як правило, не дуже велика

Для більш точних вимірю­вань опорів використовують ме­ тод порівнянь невідомого опору з відомим.

Мал. 2.44.

Це здійснюють за допомогою місткової схеми, зоб­раженої на мал. 2.44 : відомі опори, невідомий, чутливий гальванометр. Опори плечей моста змінюють і підбирають таким чином, щоб струм гальванометра дорів­нював нулю. В цьому випадку:

(2.97)

Отже, знаючи опори молена знайти невідомий опір Доведемо рівність (2.97). Струм через гальванометр не йтиме, якщо потенціали точок в і г будуть рівними: а це буде у випадку, коли спад напруги на опорі буде дорівнювати спаду напруги на опорі

- сили струму у відповідних ділянках розгалуженого кола. Тобто струм через гальванометр дорівнює нулю, якщо виконується рівність:

(2.98)

З іншого боку, сили струму у ділянках обернено про­порційні до опору цих ділянок:

(2.99)

Підставивши (2.99) у (2.98), отримаємо (2.97).

Місткова схема використовується в багатьох приладах, наприклад, в болометрі - приймачі теплового випроміню­вання. У цьому випадку одним із чотирьох плечей елек­тричного моста є чутливий до змін температури елемент, найчастіше напівпровідниковий резистор (термістор). При попаданні потоку випромінювання на теплочутливий еле­мент баланс моста порушується і через гальванометр йде струм, величина якого залежить від інтенсивності падаючо­го потоку.

У реографі місткова схема використовується для спо­стереження змін опору провідника (яким є ділянка біологічної тканини), обумовлених змінами його об'єму, котрі відбуваються протягом кардіоциклу.