Нормативи витрат кормів на 1 ц тваринницької продукції

Продукція та рівень її виробництва за рік	Витрати, ц кормових одиниць на 1 ц продукції	Витрати перетравного протеїну, г на 1 корм. од.	Продукція та рівень її виробництва за рік	Витрати, ц кормових одиниць на 1 ц продукції	Витрати перетравного протеїну, г на 1 корм. од.
Виробництво молока на корову, кг:			Приріст живої маси свиней на одну голову, кг:
	1,15			7,1
	1,05			6,7
	1,02			6,2
	1,00			5,7
Приріст живої маси худоби на одну голову, кг			Настриг вовни на одну голову, кг
понад 191	7,7		1,6–2
151–160	8,3		2,6–3
121–130	9,0		4Д–4,5
101 – 110	9,5
Вирощування худоби м'ясного напряму, кг на одну голову:			Вирощування овець на одну голову на початок року, кг:
241 –250	10,6		10–15	11,0
191–200	12,1		16–20	9,0
151–160	13,8		21–25	8,0
121–130	14,9		26–30	6,8

На основі раціонів, їхньої структури і типів годівлі визначають потребу в кормах. Для розрахунку потреби у кормах користуються двома способами: з обсягу запланованої продукції та із середньорічного поголів'я різних груп тварин. За кожного способу визначають потребу в кормових одиницях і перетравному протеїні.

Технологія скотарства.

Вироблення молока у корів починається після отелення. Період від отелення до отелення називається між отельний період, який містить в собі періоди:

Лактація Запуск Сухостійний

(300–310 дн.) (7–10 дн.) період (45–60 дн.)

Сервіс період Запліднення Тільність

(60–80 дн.) (285 днів)

Між отельний період

Молочну продуктивність корів оцінюють за кількістю та якістю молока, одержуваного від них за певний період часу. Основними показниками молочної продуктивності корів є: надій, вміст жиру та білка в молоці.

Індивідуальну молочну продуктивність корів оцінюють по даним за всю лактацію (незалежно від її тривалості, але вказуючи кількість дійних днів), за перші 305 днів лактації, календарний рік та за все життя. Стандартна тривалість лактації – 305 днів.

Крім того, для характеристики та аналізу продуктивних якостей корів, інтенсивності їх використання і виробництва молока застосовують такий показник: надій на 100 кг живої маси (коефіцієнт молочності), який розраховують за формулою:

де: Н – надій за лактацію;

ЖМ – жива маса корови.

Кількість молока, виробленого на 1 кормову одиницю, чи кількість кормових одиниць, втрачених на виробництво 1 кг молока.

Кількість молока, виробленого на одиницю площі сільськогосподарських угідь (чи пашні).

Надій корови визначають шляхом проведення контрольних надоїв щодекадно), але не рідше одного разу на місяць. Надій корови за проміжок між контрольними доїннями встановлюють множенням надою в контрольний день на тривалість (днів) періоду від одного контрольного доїння до інщого. Надій корови за лактацію визначають сумуючи надої за відповідну кількість контрольних періодів.

Вміст жиру чи білка в молоці корів (%) визначають один раз на місяць. Для розрахунку середнього вмісту жиру (чи білка) у молоці за якийсь відрізок часу, надій за цей період переводять в однопроценгне молоко, множачи надій на процентний вміст жиру (чи білка), а потім ділять на фактичний показник надою натурального молока.

Для розрахунку загальної кількості (кг) молочного жиру (чи білка), отриманого від корови за той чи іншій проміжок часу, кількість однопроцентного молока за відповідними показниками ділять на 100.

Кількість надоєного від корови молока інколи визначають вимірюванням його об'єму в молоко–літрах. В такому випадку, для переведення літрів у кілограми (тобто об'єму у вагу) кількість літрів надоєного множать на його щільність. Щільність нормального натурального молока коливається від 1,027 до 1,032 г/см³, а в середньому, складає 1.030 г/см³.

При здачі молока на молочний завод зарахування в рахунок виконання договору (плану) продажу молока проводиться у переліку на базисну жирність за формулою:

де: К _м.б_. – кількість молока базисної жирності, кг;

К _м.ф_. – кількість молока фактичної жирності, кг;

Ж _ф – фактичної жирності молока, %;

Ж _б – базисна жирності молока, %;

Технологія свинарства.

Основу конвеєрної технології виробництва свинини у господарствах із закінченим виробничим циклом становить промисловий метод безперервного, рівномірного відтворення поголів'я свинини. При конвеєрній технології виробництва свинини формування всіх виробничих процесів відбувається згідно циклу.

Організація праці і виробництва в господарстві повинна бути роздільно – цехова. Сектор відтворення складається з 4 цехів:

1. Осіменіння й утримання маток першого періоду супоросності;

2. Утримання маток другого періоду супоросності;

3. Опоросу й утримання підсисних маток;

4. Дорощування поросят.

Відгодівля свиней проводиться в окремому цеху. Ремонт маточного поголів'я повинен складати не менше 40%. Основні умови конвеєрної технології:безперервність, ритмічність, циклічність, ритм або цикл виробництва.

Для оцінки материнських якостей використовують такі показники:

1. Багатопліднисть – це кількість народжених живих поросят за один опорос;

2. Великоплідність – середня маса 1 поросяти при народженні;

3. Молочність– загальна маса поросят в гнізді у 21 – денному віці;

4. Збереженість– відношення кількості поросят при відлученні до багатоплідності;

5. Маса гнізда при відлученні– загальна маса всіх поросят в гнізді в день відлучення.

Для оцінки відгодівельних показників молодняка використовують такі показники:

1. Абсолютний приріст:

А = Мк – Мп,

де Мк – маса тварин в кінці періоду, кг;

Мп – маса тварин на початку періоду, кг;

2. Середньодобовий приріст:

C = A/t ·1000,

де А – абсолютний приріст, кг;

t – тривалість періоду відгодівлі, днів;

1000 – коефіцієнт переводу кілограмів в грами.

3. Відносний приріст:

В = A/Мп ·100%,

де А – абсолютний приріст, кг;

Мп – маса тварин на початку періоду, кг.

4. Вік досягнення живої маси 100 кг:

Х = Кд + 100·М/С,

де Кд – загальна кількість днів тварини у день зважування, днів;

М – жива маса тварини у день зважування, кг;

С – середньодобовий приріст, г.

<6 7 8 91011 12 >

Дата добавления: 2015-04-07; просмотров: 4174;