Фізіологічна роль вітамінів, класифікація вітамінних препаратів.

Препарати, що впливають на обмін речовин, імунітет. Вітамінні препарати.

Фізіологічна роль вітамінів, класифікація вітамінних препаратів.

Вітаміни- це низькомолекулярні неорганічні сполуки з високою біологічною активністю. У складі коферментів вони каналізують біохімічні процеси метаболізму білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин. До вітамінів відносяться також вітаміноподібні речовини - холін хлорид (вітамін В4), метилметіонін (вітамін U), ненасичені жирні кислоти (вітамін F), оротова кислота (вітамін ВІЗ), пангамова кислота (вітамін В15). На відміну від вітамінів вони виконують не лише каталітичну, а і регуляторну, пластичну та енергетичну функції.

Основна біологічна роль вітамінів- індукція каталізу ензимних систем. Вони не входять до складу ферментів, а включаться в метаболічні процеси після трансформації в коферменти. У цих процесах бере участь аденозинтроифосфатаза (АТФ) та мікроелементи. Тому існує тісний фармакологічний зв'язок між вітамінами і мікроелементами. Зокрема, між вітаміном В12 і кобальтом, вітаміном Д і фосфором, вітаміном Е і селеном.

У практиці ветеринарної медицини препарати вітамінів застосовують в наступних випадках.

1. Етіотропна терапія при гіпо- і авітамінозах. Специфічні препарати для лікування при захворюваннях, що не зумовлені дефіцитом вітамінів - білом'язова хвороба, енцефалопатія, канібалізм. Як загально стимулюючі засоби при інфекційних захворюваннях. Фармакостимуляція росту і продуктивності тварин для отримання продукції високої біологічної якості.

2. При інтенсивному веденні тваринництва на промисловій основі раціон не завжди забезпечує добову потребу тварин у вітамінах. Найбільше лімітуючими, особливо в зимовий період, є вітаміни А і Д. менше - Е. Вітаміни групи В, С, К синтезуються сапрофітною мікрофлорою в рубці жуйних і сліпій кишці моногастричних тварин. Лімітуючими вони стають за умов дисбактеріозу в травному каналі тварин. В умовах практики не завжди можливо встановити, які вітаміни в найбільших кількостях витрачаються в організмі тварин. Тести для визначення дефіциту того чи іншого вітаміну дорогі і тривалі.

У курчат 1-8-добового віку жиророзчинні вітаміни надходять в організм із залишку жовтка. Якщо в ньому мало вітамінів, настає гіповітаміноз. При задаванні жиророзчинних вітамінів курчатам з кормом вони не засвоюються. У курчат низька активність ферментів та недостатня жовчовидільна функція печінки. Водорозчинні вітаміни постійно повинні надходити в організм тварин з кормом.

3. Для поліпшення росту і отримання продукції високої біологічної якості вітаміни застосовують тваринам у складі преміксів. У них врахована фармакологічна сумісність між окремими вітамінами та фізіологічна потреба тварин в них залежно від віку, виду та пори року, а також від рівня продуктивності. Дози вітамінів в преміксах дещо більші за добову потребу тварин та врахована зміна стабільності вітамінів, що настає в процесі зберігання преміксів приготування кормів.

Вітамінні премікси задають всередину. Щоб вони добре змішувалися з кормом і розчинялися у воді, вітамінні препарати випускають у формі гранульованих порошків. Поділ вітамінів на жиророзчинні і водорозчинні відноситься лише до природних препаратів. Синтетичні вітаміни готують на детергентній основі, що забезпечує їм добру розчинність у воді. Водорозчинний вітамін А випускають під торговою назвою аквітал, вітамін Е - аквахол, вітамін Д - аквазол. Для групового застосування з кормом випускають усі жиророзчинні вітаміни, виготовлені на детергентній основі - лутавіт, солмівіт, інсольвіт.

4. Гіповітамінози у тварин бувають при недостатній резорбції вітамінів із травного каналу при хронічних катаральних ентеритах, проносах, гельмінтозах, пероральному застосуванні хіміотерапевтичних препаратів, що призводить до дисбактеріозу. Потреба організму у вітамінах збільшується при стресах, вагітності, надмірному фізіологічному навантаженні, що потребує корекції їх рівня в організмі тварин.

При гіповітамінозах застосовують синтетичні вітамінні препарати у формі олійних або водних розчинів для перорального або парентерального введення. Препарати задають щоденно 5-7 діб посідають в дозах в 2-3 рази більших за добову потребу тварин у вітамінах.

5. Як терапевтичні препарати вітаміни застосовують для лікування при білом'язовій хворобі - вітамін Е, при поліневриті - вітамін В1, при міокардитах і серцевій ішемії - кокарбоксилазу, при геморагічному діатезі - вітамін К, при канібалізмі курей - вікасол.

5. Ураховуючи важливу роль вітамінів у забезпеченні метаболічних процесів, їх застосовують як допоміжну терапію для підвищення резистентності організму при інфекційних захворюваннях, що протікають з високою температурою та при стресах, у період реконвалесценції організму після перенесених захворювань.

Вітаміни як найбільше лабільні біологічні сполуки утилізуються в першу чергу і найбільших кількостях. Рівень аскорбінової кислоти в крові при інфекційних захворюваннях зменшується на 10-80% залежно від тяжкості і тривалості патологічного процесу. Висока потреба у вітаміні В12 при захворюваннях, що супроводжуються розладами еритропоезу, у вітаміні В6 при хворобах з ураженням печінки. Для лікування тварин вітаміни вводять в дозах в 3-5 разів більших за добову потребу. При інфекційних захворюваннях протипоказана фолієва кислота. Бактерії використовують її для росту і розмноження.

Вітаміни нетоксичні. При задаванні всередину їх рівень в організмі регулюється сорбційною здатністю слизової оболонки травного каналу. При парентеральному введенні в максимальних дозах і при тривалому застосуванні вітамінні препарати спричиняють побічну дію. Жиророзчинні вітаміни кумулюють в організмі, тому вони більше токсичні, ніж водорозчинні. У дозі 300 мл/кг корму вітамін А за 5-10 діб постійного надходження спричиняє токсикоз у курчат. Вітамін Д в максимальних дозах підвищує рівень кальцію в крові, і він відкладається не лише в кістковій, а і в м'язовій тканинах.

Кожний вітамін проявляє специфічну фармакологічну дію, що і зумовлює його застосування як препарату вибору залежно від напрямку розладів метаболічних процесів та стану організму.