Об'єкти містобудівної теорії і містобудівного проектування

Об'єктами містобудівної теорії, наукових досліджень і містобудівного проектування виступають різні значні за їх просторовими розмірами територіальні системи:

сільські поселення - села, хутори, селища сільського типу;

селища міського типу;

міста та їх складові планувальні елементи або "компоненти" меншого масштабу: житлові райони, мікрорайони, квартали, міські громадські центри, численні комплекси транспортної інфраструктури, комплекси виробничих та комунально-складських зон та інш.;

ландшафтно-рекреаційні зони і зони відпочинку - внутрішньоміські, приміські та міжпоселенні;

а також ще більш значні за розмірами регіональні територіальні системи дуже великих масштабів, які включають до себе вже кілька населених місць з оточуючими їх територіями окремих економічних районів - регіонів.

Всі ці різноманітні об'єкти характеризуються загальними рисами просторової організації: узгодженим взаємним розміщенням елементів і формуванням між ними стійких територіальних зв'язків. Функціональна і територіальна зв'язність і впорядкованість елементів надає містобудівним об'єктам цілісність, відносну автономність і стійкість, що дозволяє розглядати їх як містобудівні системи.

Містобудівна система може бути визначена як сукупність просторово організованих і взаємопов'язаних матеріальних елементів - технічно освоєних територій, численних будівель і споруд різного призначення, доріг та інженерних комунікацій, які разом з природними компонентами формують середовище громадської життєдіяльності різних територіальних рівней.

Створені як середовища для різноманітних життєвих процесів, містобудівні системи функціонують тільки у взаємозв'язку з ними. Так, просторова структура міста проектується і реалізується у взаємозв'язку зі складним комплексом виробничих і соціально-побутових процесів, які здійснюються на його території.

Весь різноманітний комплекс соціальних процесів, реалізуємих у будь-якому населеному місці або в районі розселення, прийнято називати функцією цих об'єктів. Так, наприклад, функціями міста є: промислове виробництво, наука, керівництво, побутові процеси, спілкування і відпочинок населення, а також багато інших функцій соціального відтворення.

Містобудівні системи постійно розвиваються, змінюючись у відповідності з потребами суспільства, у відповідності з розвитком їх соціальних функцій.

Отже, об'єктами містобудівного проектування і наукових досліджень є розвинуті містобудівні системи різного масштабу і функціонального змісту, просторова організація яких спрямована на побудову середовища для самих різних громадських процесів.

Із поняттям містобудівна система невідривно пов'язано поняття "система розселення". Термін “розселення" визначає процес і результат формування людських поселень і, в кінці кінців, виражає матеріально-просторову форму організації суспільства. Широке розуміння цього терміну включає всі аспекти містобудівної діяльності на всіх масштабних рівнях формування:

єдиної системи розселення країни;

регіональних і локальних систем розселення;

міст та інших населених пунктів.

Розвиток системи розселення повинен спиратися на утворену мережу міських та сільських поселень, включаючи існуючі агломерації і ті, що в наш час ще формуються. Проектування нових поселень передбачається перш за все у зв'язку із необхідністю розміщення нових промислових підприємств або об'єктів для розробки корисних копалин та інше, а також у зв'язку з відселенням населення із зон відбувшихся або потенційних катастроф, екологічних лих тощо.