Кишечнику. Рисунок 2 – Схема метаболізму вітаміну А

Рисунок 2 – Схема метаболізму вітаміну А

За фізіологічної потреби ефіри вітаміну Аперетворюються на ізомери ретинолу, які вивільняються у плазму крові. Вітамін А-спирт зв'язується у крові зі специфічним транспортним білком ретинолзв'язувальним протеїном, а також із преальбуміном– транстиретиномі ускладі цих комплексів переноситься до органів і тканин. Ретиноєва кислотатранспортується білком, який є специфічним саме для ретиноєвої кислоти.

Поширення у тканинах. В організмі вітамін Апоширений нерівномірно. Найбільша кількість його зосереджена у печінці та сітківці ока, менша – у нирках, серці, адипоцитах, легенях, молочній залозі у період лактації, наднирникових та інших залозах внутрішньої секреції. Основною формою депонування вітаміну є ретинолпальмітат,запаси якого повільно, але постійно оновлюються.

У тканинах вітамін Алокалізується в основному у мікросо-мах, мітохондріях, лізосомах, у мембранах клітин та органел.

Екскреція. Ретинол, ретиналь, ретиноєва кислотавиділя-ються з гепатоцитів у складі жовчі та із сечею у вигляді кон′югатів ретинолу з глюкуроновою кислотою.

Поширення у природі та добова потреба

Вітамін Аміститься виключно у клітинах тварин. У природі немає іншого шляху його утворення, ніж ендогенний синтез у кишечнику з провітамінів – каротиноїдів. До них належать α-, β-, γ-каротиноїди, лютеїн, лікопін, зеаксантин, загалом близько 500 сполук. Каротиноїди містяться у рослинах, деяких грибах, водоростях.

Джерела:

· продукти тваринного похо­дження: печінка морських риб та великої рогатої худоби, яєчний жовток, молоко, вершкове масло, сир;

· продукти рослинного похо­дження містять лише каротиноїди: морква, томати, червоний перець, гарбуз, жовто-зелені овочі (цибуля, кукурудза, салат, шпинат), фрукти та ягоди жовтого та помаранчевого кольору (обліпиха, горобина, абрикоси, папайя). Водорость спіруліна.

Добова потреба у вітаміні А для дорослої людини становить 1,5 – 2,5 мг/добу, або 3 – 5 мг/добу каротиноїдів.

Сучасні дослідження показують, що близько 40 % дорослого населення та дітей не отримують достатню кількість вітаміну з їжею. Жоден із рослинних або тваринних продуктів не може повністю задовольнити потреби людини у вітаміні А, тому в окремих випадках необхідне його додаткове приймання.

Потреби у ретиноїдах зростають у період вагітності, лактації, при гострій білковій недостатності, низькому вмісті жирів у їжі, алкоголізмі, інфекційних хворобах, захворюваннях шкіри, інтенсивному фізичному навантаженні, під час рентгенів-ського опромінення. У людей похилого віку потреба у вітаміні підвищується через уповільнення його всмоктування та засвоєн-ня. У жінок, що приймають оральні контрацептиви, потреба у вітаміні знижується.

Потреба у вітаміні А значно змінюється залежно від клімату. Холодний клімат не впливає на добову потребу та обмін вітаміну, але при підвищенні температури навколишнього середовища та збільшенні часу перебування на сонці потреба у вітаміні різко підвищується.

Біологічна роль

Найбільш вивченою функцією вітаміну Ає забезпечення нормального зору через його участь у синтезі зорового пігменту сітківки – родопсину.

1. Вітамін А-альдегід бере участь у процесі темнової адаптації

Загальний механізм, за яким вітамін Авпливає на зір, має назву «цикл родопсину» (рис. 3).

Альдегідна форма вітаміну А– 11-цис-ретинальє просте- тичною групою світочутливого хромопротеїну родопсину, який міститься у паличках сітківки ока.

· Цис-ретинол, що надходить у сітківку з крові, ізомеризується на цис-ретинальпід дією алкогольдегідрогенази.

· Цис-ретинальутворює комплекс із білком опсином і формує «зоровий пурпур» – родопсин.

· Родопсинсприймає квант (один фотон) світла, трансфор-муючи його у гіперполяризацію мембрани, тобто запускає акт зору.

Родопсин

(опсин + цис-ретиналь)

Темрява(активний)Світло