КоферментиАнтиоксидантиПрогормони

Среди косвенных инструментов различают:

1. Резервные требования. Механизм его действия следующий: изменение нормы обязательных резервов влияет на способность банковской системы создавать «новые деньги», что выражается в изменении мультипликаторов. Такие изменения, затрагивающие основы банковской системы, способны оказать сильнейшее воздействие на финансово-экономическую систему в целом, даже небольшое изменение требований к уровню обязательных резервов, может привести к катастрофическим переменам в объеме депозитов и величине банковского кредита.

2. Операции постоянного действия. Они осуществляются через установление верхней и нижней границы процентной ставки по кредитам и депозитам, контрагентом по которым выступает ЦБ (формирование учетной ставки). При этом коммерческие банки по собственной инициативе обращаются в ЦБ с просьбой предоставить кредит или разместить депозит. Повышая (снижая) учетную ставку центральный банк побуждает депозитные учреждения уменьшить (увеличить) объем заимствованных средств у центрального банка, что влечет изменение денежной массы. Недостаток такого способа контроля денежной массы заключается в сложности определения величины учетной ставки соответствующей объему резервов и денежной массы, необходимой экономике.

3. Операции на открытом рынке. Данные операции осуществляются на рынке государственных ценных бумаг или валютном рынке. При этом покупка ценных бумаг или валюты означает что ЦБ, расплачиваясь за активы, выпускает в обращение дополнительную денежную массу.

Изменение предложения денег в результате использования банком инструментов денежно-кредитной политики приводит к смешению точки равновесия. Уменьшение предложение денег приводит к увеличению процентной ставки. В результате кредитные ресурсы становятся более дорогими. Предприятия снижают инвестиционную активность и, в результате, снижается объем выпуска продукции в стране. Однако, исходными посылками этой политики было снижение темпов инфляции за счет сокращения денежной массы. Увеличение величины денежного предложения приводит к снижению процентной ставки, как следствие, увеличение сумм выданных кредитов, возрастание инвестиционной активности фирм и увеличение объемов выпуска.

КоферментиАнтиоксидантиПрогормони

В₁, В₂, В₆, В₁₂, РР, С, Е, каротиноїдиА, D

В_с, Н, В₅, К

Рисунок 1 – Функціональна класифікаціявітамінів

1. Вітаміни – коферменти, або ензимовітаміни.Група містить вітаміни, які утворюють коферментита простетичні групи ферментів. Це вітаміни групи В і вітамін К. Останній є коферментом у реакціях γ-карбоксилюванняглутамінової кислоти у Са-зв'язувальних білках. До цієї групи може бути умовно віднесена альдегідна форма вітаміну А– ретиналь, який є простетичною групою родопсину(зорового пурпуру), а також ретинілфосфат – виконує функцію кофермента-переносника залишків цукрів у синтезі глікопротеїнів клітинних мембран.

2. Вітаміни – антиоксиданти. Аскорбінова кислота, токофероли, каротиноїди– β-каротин, лікопін, лютеїнта ін. є компонентами антиоксидантноїсистемизахисту організму від дії вільних радикалів, активних форм кисню. Антиоксидантні властивості притаманні також багатьом біофлавоноїдам.

3. Вітаміни – прогормони– А,D. Для активних форм цих вітамінів характерна гормональна активність. Вітамін D утворює гормон кальцитріол– регулятор обміну кальцію. Активною формою вітаміну Ає ретиноєва кислота, яка регулює процеси росту та диференціювання епітеліальних тканин.

Функціональна класифікаціятакож недосконала, оскільки деякі вітаміни поліфункціональні, їх різні форми можуть належати до різних груп за вищеназваною класифікацією.

Вітаміноподібні речовини(квазівітаміни).Окрім основних вітамінів, виділяють групу органічних речовин з вітамінними властивостями, які частково синтезуються в організмі. До них відносять:

· параамінобензойну кислоту(вітамін В₁₀);

· пангамову кислоту(вітамін В₁₅);

· метилметіонін сульфоній хлорид(вітамін U);

· інозит(вітамін В₈);

· коензим Q;

· піролохінолінхінон( РQQ) (вітамін В₁₄);

· ліпоєву кислоту(вітамін N);

· холін(вітамін В₄);

· карнітин(вітамін В₁₁);

· оротову кислоту(вітамін В₁₃).

Нестача вітаміноподібних речовин призводить до розвитку гіповітамінозів.

Жиророзчинні вітаміни

Жиророзчинні вітаміниздатні акумулюватися в організмі у значній кількості. Вони відкладаються у жирових депо, повільно виводяться і можуть зберігатися у тканинах упродовж тривалого часу. При надмірному споживанні ці вітаміни депонуються у таких концентраціях, які викликають інтоксикацію і спричи-няють розвиток гіпевітамінозу.

3.1. Вітаміни групи А(ретиноїди)

Синоніми: ретинол, антиксерофтальмічний вітамін, аксеро-фтол.

Хімічна структура та властивості

· Вітаміни групи А– жиророзчинні, близькі за структурою сполуки з А-вітамінною активністю, які називають ретино-їдами:

o ретинол(вітамін А-спирт, вітамін А₁, аксерофтол);

o дегідроретинол( вітамін А₂);

o ретиналь(ретинен, вітамін А-альдегід);

o ретиноєва кислота(вітамін А-кислота);

o ефіри цих речовин та їх просторові ізомери.

· За хімічною структурою вітамін А₁ - транс-9,13-диметил-7-(1,1,5-триметилциклогексен-5-іл-6)-нонатетраєн-7,9,11,13-ол.

· Вітамін А –ненасичений циклічний одноатомний спирт. Він складається з 6-членного кільця β-іонона, двох залишківізопрену із 4 спряженими подвійними зв'язками та первинною спиртовою групою:

· Ретиноїдипоходять від природних рослинних пігментів – каротиноїдів, які вперше були виділені з моркви. Від лат. сarota (морква) походить їх назва. Каротиноїди α-, β-, γ- та інші є попередниками (провітамінами) вітаміну А.

· Найбільш активний каротиноїд – β-каротин, молекула якого симетрична, вміщує два β-іононових кільця на кінцях та 9 спряжених подвійних зв'язків.

· Симетричне окиснення β-каротину по центральному подвійному зв'язку під дією ензиму β-каротинази(15,15'-диоксигенази) у стінці тонкої кишки та печінці призводить до утворення двох молекул вітаміну А.

· Чистий вітамін Анестабільний, чутливий до окиснення на повітрі. Під дією температури та світла швидко втрачає активність.

· Наявність антиоксидантів, наприклад, вітаміну Е,захищає вітамін Авід окиснення.

· Бета-каротинстійкий, його втрати під час приготування їжі становлять 25 %, але при довготривалому кип'ятінні він руйнується.

Біосинтез і метаболізм

Вітамін А –виключно тваринний вітамін, у рослинах знаходяться лише його провітаміни – каротиноїди.

Всмоктування. У їжі вітамін Аміститься переважно у вигляді ефірів, які гідролізуються під дією холестеролестеразикишечника до жирних кислот та вільного вітаміну А. Вітамін А та каротиноїди всмоктуються у тонкому кишечнику (рис.2). Вільний ретинолвсмоктується і повторно реестерифікується у епітеліальних клітинах. Перетворення каротиноїдівна вітамін Авідбувається у кишечнику деяких тварин та людини під дією β-каротин-15,15'-діоксигеназиу присутності молекулярного кис-ню. Цей процес також можливий у клітинах печінки. При розщепленні β-каротину утворюються дві молекули ретиналю, які відновлюються до вітаміну А-спирту специфічною кишковою редуктазою. Ступінь засвоєння вітаміну Ата каротинодів залежить від наявності у їжі жирів, вільних жовчних кислот, які необхідні для всмоктування продуктів гідролізу.

Нормальна концентрація вітаміну у плазмі крові дорівнює 0,70–1,75 мкмоль/л. Зниження вмісту ретинолу спостерігається при гіповітамінозі та гострих інфекційних захворюваннях.

Транспортування. Ефіри ретинолу та β-каротин, що не перетворився на вітамін А, транспортуються у складі хіломікронів до печінки. У гепатоцитах близько 95 % вітаміну Адепонується у вигляді ефірів з оцтовою та пальмітиновою кислотою. Ці накопичення дозволяють забезпечити організм людини вітаміном А упродовж одного –двох років, без екзогенного надходження.

Ретина