АТФ, КоА-SН

ПАБК+ Глу ρ-Аміно-бензоїл -глутамінова к-та

Гуанозин Птерин

Фолієва кислота

· В організмі людини і вищих тварин вітамін Всне синтезується, він повинен надходити з їжею.

Метаболізм

Всмоктування. Вітамін Всвсмоктується у тонкому кишечнику. У нормі засвоюється не більше 30 – 40 % природних поліглутаматів. Всмоктування знижується у алкоголіків, під час приймання барбітуратів. Кислоти також знижують абсорбцію фолацину. Птероїлполіглутамати їжі перетворюються у моно-голутамати, дегідрофолати відновлюються до тетрагідрофолатів під дією фолатредуктази. Тетрагідрофолати метилюються та через портальний кровотік потрапляють у печінку.

Транспортування. Фолієва кислота транспортується кров'ю у формі N⁵-метилтетрагідрофолатів у комплексі з білком. При надходженні у клітини транспортна форма вітаміну деметилю-ється з участю вітаміну В₁₂.

Концентрація вітаміну у плазмі крові 3,0 – 21,0 нг/мл.

Поширення у тканинах. Загалом в організмі людини накопичується близько 70 мг вітаміну Вс, третина якого акумулюється у печінці та нирках. Фолієва кислота утримується у еритроцитах упродовж еритропоезу і зберігається в них до кінця життя клітин. Концентрація фолату в еритроцитах є достовірним показником статусу цього вітаміну в організмі.

Екскреція. Добова екскреція вітаміну з сечею дорівнює 2 – 50 мг/добу. Із фекаліями виділяється фолієва кислота, яка не реабсорбувалася у кишечнику.

Поширення у природі та добова потреба

Фолієва кислота дуже поширена у природі, є у тканинах рослин і тварин, синтезується мікроорганізмами.

Джерела:

· продукти рослинного походження: зелені листя рослин, дріжджі;

· продукти тваринного походження: печінка, нирки, м'ясо, риба;

· Мікрофлора кишечникусинтезує фолієву кислоту у кількості, достатній для забезпечення організму людини, за умов надходження у кишечник ПАБК.

Добову потребу у вітаміні В₉важко встановити через його значне поширення у природі та значне утворення мікро-організмами у кишечнику.

Потреба у вітаміні Вс становить 180–200 мкг/добу. Рекомендоване добове споживання:

· дорослі: 400 – 500 мкг;

· жінки в період лактації: 600 мкг;

· вагітні жінки: 800 мкг;

· новонароджені: 50,0 мкг;

· діти: 100 – 300 мкг.

Потреба значно підвищується у вагітних у період лактації, під час лікування антибіотиками та сульфаніламідними препара-тами. Останні як конкурентні інгібіториПАБК, перешкоджають включенню її до складу вітаміну Вс.

Біологічна роль

Біологічна роль вітаміну пов'язана із його коферментною формою–ТГФК, яка є переносником одновуглецевих груп: формільних (-СНО), метильних (-СН₃), метиленових (-СН₂-), метенільних (-СН=), оксиметильних (-СН₂ОН), формімінових (-СН=NH) у різних метаболічних процесах. Більшість з них здатні взаємоперетворюватися під дією НАДФ-залежних гідроксиметилдегідрогеназ.

НАДФ⁺ НАДФН + Н⁺ НАД⁺ НАДН + Н⁺

-СН₂ОН -СНО -СООН.

Гідроксиметил дегідрогенази Н₂О

Вищеперелічені одновуглецеві фрагменти ковалентно зв'язуються з 5, або 10 (або з обома одразу) атомами азоту ТГФК. Джерелами «1-С»атомівє вуглецеві атоми серину, гліцину, метіоніну, холіну, триптофану, гістидину, формаль-дегіду, мурашиної кислоти, метанолу (табл. 4).

Таблиця 4 - Джерела «1-С» атомів для пулу FH₄ та акцептори

атомів вуглецю

Джерела «1-С» атомів

Похідні ТГФК

Акцептори «1-С» атомів