Прилади для вимірювання вологості повітря

Психрометр станційний складається із “сухого” і “змоченого” термометрів і використовується в умовах стаціонарних спостережень. Встановлені термометри вертикально на штативі у психрометричній будці (див. лабораторну роботу №4 (мал.4.1)). Резервуар правого термометра обгорнутий батистом, кінець якого опущено в скляночку з дистильованою водою. Станційним психрометром користуються при будь-яких додатних температурах та при від’ємних до –10°С.

Влітку у жарку і суху погоду, за 10-15 хв до вимірювання, стаканчик з відкритою кришкою піднімають і занурюють у нього резервуар змоченого термометра, після чого його знову закривають і ставлять на попереднє місце. Взимку батист обрізують на 0,2 – 0,3 см нижче термометра і змочують його водою кімнатної температури за 30 хв до визначення вологості, щоб відтанула льодова кірка.

Відлік з обох термометрів треба проводити швидко, фіксуючи спочатку десяті частки, а потім цілі градуси.

Психрометр аспіраційний (МВ-4М) (мал.5.1.) складається із “сухого”1 і “змоченого”2 термометрів і використовується в експедиційних умовах. Термометри встановлено в металеву оправу 3 для захисту від пошкоджень. Середня частина оправи – порожниста трубка 4, яка внизу роздвоюється на двостінні (зовнішня і внутрішня) циліндричні трубки. На верхню частину оправи нагвинчено аспіраційну головку з вентилятором 5, який приводиться в дію за допомогою пружини, що накручується ключем 6.(мал.5.2 Схема аспіраціного термометра).

Мал. 5.2. Психрометр аспіраційний: 1 – сухий термометр; 2 – змочений термометр; 3 – металева оправа; 4 – порожниста трубка; 5 – аспіраційна головка з вентилятором; 6 – ключ.

Вентилятор втягує зовнішнє повітря з постійною швидкістю 2 м/с у трубку, де знаходяться резервуари термометрів. Обтікаючи їх, повітря проходить через трубку оправи і щілинні отвори аспіраційної головки, виходячи за межі психрометра.

Аналогічними за призначенням та технічними характеристиками є електричний аспіраційний психрометр М-34.

Гігрометр волосяний, плівковий (рис 5.3) використовується для визначення відносної вологості.

Приймальною частиною гігрометрів є знежирена людська волосина , або плівка кишечнику тварин. Зміна довжини волосини або площі плівки при зміні вологості повітря передається на стрілку, положення якої в кожний момент часу можна відлічувати на шкалі, прикріпленій до металевої рамки проти кінця стрілки.

Взимку при температурі повітря нижчій за мінус 10°С гігрометри є практично єдиними приладами для вимірювання вологості повітря.

Гігрограф М-21 (волосяний, плівковий) (мал.5.4.) призначений для безперервного запису відносної вологості повітря в межах від 30-100% при температурі від мінус 35 до плюс 45°С. Гігрографи є добові з тривалістю одного обертання барабана у 26 год і тижневі з тривалістю одного обертання барабана у 176 год. Приймальною частиною волосяного гігрографа є пучок (35-40 шт.) волосся. За допомогою спеціального передавального механізму зміна довжини пучка волосся при зміні вологості передається перу.

Рис.5.3. Гігрометр волосяний: 1 – волосина; 2 – стрілка; 3 – шкала значень вологості	Рис.5.4. Гігрограф волосяний (механізм): 1 – пучок волосся; 2 – перо;

Стаціонарний психрометр та волосяний гігрометр встановлюються у психрометричній будці, а гігрограф – в окремій будці для самописців.