Способи комерціалізації

Специфіка маркетингових досліджень при комерційному використанні інтелектуальної власності виявляється в розходженні підходів до створення і збуту її об'єктів у порівнянні з традиційними товарами. Виробництво і реалізація традиційних товарів безпосередньо зв'язані з ринком, на якому зосереджені однакові або взаємозамінні товари. Із самого початку створення товару і виробництво його орієнтовані на ринок.

Необхідність продажу або покупки об'єктів інтелектуальної власності не настільки очевидна для їхніх власників і для потенційних покупців цієї продукції. У первісному виді науково-технічні досягнення створюються фірмами переважно не для їхнього продажу, а для застосування у власному виробництві. Виключення складають ті винаходи, власники яких не мають можливості здійснити їхнє виробниче освоєння і використання.

Взагалі під комерціалізацією розуміють підпорядкування діяльності цілям отримання прибутку. Стосовно об'єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ) під діяльністю, що підпорядкована цілям отримання прибут­ку, зазвичай, розуміють введення ОПІВ до цивільного обороту, — тобто використання прав на ОПІВ у господарській діяльності. Це може бути: купівля або продаж (передання) прав на ОПІВ іншій ocoбi, внесення ОПІВ до статутного капіталу, операції з надання або отримання ліцензії, операції з ОПІВ як това­ром або інновацією чи заставою, введення в експлуатацію у внутрішньовиробничому процесі тощо.

Як правило, ці дії наступають після того, як будуть закріплені майнові права на ОПІВ відповідним охоронним документом, що характерно для прав на результати науково-технічної діяльності та комерційні позначення. Що стосується майнових прав на об'єкти авторського права та суміжних прав, то закон не вимагає обов'язкової процедури набуття прав через от­римання охоронного доку­мента. Вважається, що ці права охороняються законом з моменту їx виникнення. Однак, якщо передбачається комерціалізація цих прав, то закон надає можливість от­римання на них охоронного документа — свідоцтва в будь-який момент протягом дії цих прав.

Способи введення ОПІВ у цивільний оборот можна розділити на дві групи :

— використання прав на ОПІВ у виробництві товарів або послуг;

— передання прав на ОПІВ іншій ocoбi.
Передання прав на ОПІВ може бути здійснене шляхом:

— передання (уступки) вcix майнових прав іншій ocoбi;

— внесення прав на ОПІВ до статутного капіталу підприємства;

— передання права користування ОПІВ іншій юридичній або фізичній ocoбi.

Своєю чергою, передання прав користу­вання ОПІВ може відбуватися за такими вapiантами:

— за ліцензійним договором;

— за договором комерційної концесії (франшизи);

— за договором лізингу.

ОПІВ можуть бути придатними до комерціалізацій, якщо:

— обсяг потенційного ринку більше ніж у 100 разів перевищує витрати на розробку i просування нового продукту до ринку;

— наявна висока компетентність персо­налу;

— наявні виключні права на ОПІВ;

— іcнyє сприятливе конкурентне відношення: ціна / якість;

— продукція відповідає стандартам;

— наявний бренд.