Порядок виконання роботи. 1. На столику плунжера 13 встановлюють дослідний взірець 14 (алюміній), а на нього всередині направляючої втулки ставлять клин 18.

1. На столику плунжера 13 встановлюють дослідний взірець 14 (алюміній), а на нього всередині направляючої втулки ставлять клин 18.

2. Підіймають плунжер із зразком до торкання верхньої основи конуса з упором 19. Стежачи за манометром, зупиняють хід плунжера при відхиленні стрілки манометра на 2 поділки (0,2 МПа). Це те значення тиску, що потрібне для підняття столика із зразком і усунення всіх зазорів і люфтів.

3. Опускаючи індикатор деформації 20, встановлюють

його ніжку на поверхні зразка. Щоб усунути всі люфти продовжують повільно опускати індикатор, поки стрілка на його шкалі не повернеться на один-два оберти. Після цього закріплюють індикатор.

4. Встановлюють шкалу індикатора так, щоб його стрілка показувала 0.

5. Збільшують тиск на одну поділку манометра, рахуючи від умовного нуля, беруть відлік по шкалі індикатора і записують в робочий журнал (табл. 3.1).

6. Продовжують дослід в тій же послідовності, тобто створюють навантаження ступенями, через кожну поділку манометра, по шкалі індикатора визначають деформацію, і всі отримані дані записують в робочий журнал. Граничний тиск вказує викладач.

7. Зареєстровані тиски перераховують у навантаження за формулою (3.1).

, (3.1)

де p– тиск в циліндрі, Па;

d_пл– діаметр плунжера, м.

8. Аналогічно п.п. 1 – 7 втискують конус у гірську породу.

9. Результати експериментів записують в робочий журнал за формою, яка наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Результати експериментів

10. На міліметровому папері будують графіки втискування конуса в алюміній і гірську породу в координатах: Р − h (по осі ординат – глибина занурення клина h в мкм, по осі абсцис – навантаження Р в Н).

Графіки слід будувати на одному координатному полі.