Теоретичні відомості. При втискуванні клина з кутом при вершині 60° в метали (пластичні тіла) безпосередній контакт між конусом і металом зберігається по всій глибині при

При втискуванні клина з кутом при вершині 60° в метали (пластичні тіла) безпосередній контакт між конусом і металом зберігається по всій глибині при будь-якому навантаженні, оскільки в цьому випадку немає крихкого руйнування, а утворення лунки відбувається за рахунок пластичного витіснення металу (рис. 3.1 а).

а)	б)
Рисунок 3.1 – Залежність глибини занурення h від навантаження Р при втискуванні клина

При втискуванні клина в гірські породи спочатку також відбувається пластичне деформування (рис. 3.2, а). Цьому відповідає початкова ділянка на графіку (рис. 3.1, б), на якій глибина втискування пропорційна навантаженню до значення h₀ (початкова ділянка на графіку). При подальшому збільшенні навантаження глибина втискування зростає різко, стрибками. За рахунок крихкого руйнування під конусом (рис. 3.2 б); занурення конуса відбувається при навантаженні, дещо більшому від Р₀.

При подальшому втискуванні за рахунок пружної та пластичної деформацій глибина занурення зростає дуже повільно, а потім наступає другий стрибок руйнування і т.д. Порода під конічним наконечником сколюється під кутом, більшим за 120^о. Цей кут називають природним кутом сколювання.

Таким чином, процес руйнування гірських порід при втискуванні загострених інденторів відбувається стрибками. При цьому кожен наступний стрибок більший за попередній. Це пояснюється тим, що із збільшенням глибини втискування площа контактної поверхні також зростає.

Вимірювати контактні тиски можна лише в межах початкової ділянки до h₀. Опір втискуванню р_вт визначають як відношення навантаження Р до площі поверхні відбитку F