Технологія методу підйому перекрить

Послідовність технологічного процесу зведення будинків така (рис. 5.37):

роботи підземного циклу;

бетонування сходових шахт;

монтаж колон першого ярусу;

виготовлення пакета плит перекрить;

монтаж підйомного обладнання;

піднімання плит перекрить;

нарощування колон наступних ярусів;

піднімання плит перекрить;

монтаж елементів огородження сходів і внутрішнього обладнання поверхів.

Рис. 5.37. Технологічна схема зведення будинків методом підйому перекрить: 1- колона; 2- стіна залізобетонної монолітної шахти (ядра жорсткості); 3- пакет плит перекрить; 4- підіймач; 5- плити перекрить на проміжних позначках; 6- плити на проектних позначках; 7- тимчасові колони на верхньому ярусі колон для монтажу підіймачів.

Після закінчення робіт підземного циклу встановлюють колони першого ярусу, вивіряють і замонолічують. Перед підйомом на кожну колону нанизують металеві обойми (коміри), кількість яких повинна дорівнювати кількості плит перекрить. Коміри чіпляють за штир, який вставляють в отвір у колони. В той же самий час, або дещо раніше бетонують ядро жорсткості – сходові чи ліфтові шахти на таку висоту, щоб можна було розташувати і забетонувати плити перекрить усіх поверхів разом з плитою покриття. Далі бетонування ядра жорсткості виконують безперервно з випередженням на один поверх відносно розташування покрівельної плити.

Виготовлення плити перекриття першого поверху виконують на поверхні перекриття підвалу. Поверхню вирівнюють цементним розчином, наносять розділяльний шар, розпилюючи казеіно-крейдову емульсію або лак етіноль з вапняно-солевим розчином.

Лак етіноль наносять шаром завтовшки біля 0,5мм, який через 2…3год після висихання створює плівку. На цю плівку також розпилювачем наносять вапняно-солевий розчин завтовшки1,5…2мм, який сохне 2…5год (в залежності від температури).

Такий розділяльний шар наносять після виготовлення кожної плити перекриття. Плівка з лака етіноль заважає випарюванню води з бетону, забезпечує сприятливі вологісні умови твердіння.

Для бетонування пакета плит по їх периметру встановлюють опалубку, яку закріплюють до стояків. Долі виконують всі роботи комплексного процесу бетонування: армування, закріплення закладних деталей, пробок, укладання й укріплення бетонної суміші. Після ретельного вирівнювання і загладжування поверхні плити, укладання розділяльного шару процес виготовлення плит повторюється.

При виготовленні покрівельної плити разом з арматурними роботами встановлюють збірні елементи парапету, які при бетонуванні замонолічують з плитою перекриття. На комірах, розташованих в середині плити приварюють анкерні болти для кріплення баштового крана, який далі використовують для нарощування колон, монтажу стінових панелей тощо.

Покрівельну плиту разом з встановленим краном піднімають після досягнення бетоном 70% проектної міцності (близько 140-150 кг/см²) і закріплюють тимчасово на проміжній опорі. Потім піднімають решту плит по 2…3 одноразово.

Плити нижніх поверхів, які досягають своїх проектних позначок, закріплюють остаточно.

Перед підйомом плит в отвори колон, де тимчасово треба закріпити плиту вставляють інвентарні засувки (рис. 5.38). Для постійного закріплення застосовують штирі (рис. ), які вставляють знизу плити після її піднімання. Після підйому і закріплення плити вантажні тяги підіймачів звільняються.

Після піднімання плит в межах першого ярусу нарощують колони другого ярусу самохідним або баштовим краном з плити покрівлі і піднімають підіймачі на наступний рівень. Всі ці процеси повторюються до піднімання плит до заданих проектних позначок.

Після закріплення плит перекрить на проектних позначках краном з покрівельної плити встановлюють зовнішні стінові панелі послідовно на кожному поверсі. В цей же час влаштовують внутрішні стіни й перегородки, виконують інші роботи: санітарно-технічні, електротехнічні, опоряджувальні та інші.

Для підйому робочих використовують вантажепасажирський ліфт.